Наскільки надійний Hyundai ix35

На тлі грубуватої позашляхової зовнішності першого Tucson герой нашого матеріалу Hyundai іх35 має вигляд такого собі напудреного стиляги, який вже точніше відповідає поняттю «кросовер» – автомобіль зі збільшеним дорожнім просвітом, створений для динамічного руху шосе і впевненої їзди польовими дорогами. До речі, схожа зміна пріоритетів відбулася і у його одноплатформного родича по концерну – Kia Sportage. Обидві ці моделі складають на одному заводі у Словаччині і використовують для них низку спільних вузлів і агрегатів. Та й відрізняються вони великою мірою лише фірмовим дизайном. На українському ринку їх розрізняють за комплектаціями і, що цікаво, крім спільних проблемних місць кожна з моделей має ще й деякі свої специфічні болячки.

У господарстві знадобиться

Із досвіду експлуатації, корозійна стійкість кузовів іх35 на належному рівні, а от стан деяких кузовних деталей викликає зауваження. Так, фахівці пригадали, що у дорестайлінговых версій до 2013 р. в. не все гаразд із зовнішньою ручкою водійських дверцят (смикаєш за них, а двері не відчиняються), можливе запотівання передніх фар. Крім того, є проблеми з лакофарбовим покриттям авто червоного кольору, заднім парктроніком і камерами заднього виду (див. фото «Слабкі місця»). Важлива перевага моделі – висока безпека: в її активі 5 зірок за результатами краш-тестів EuroNCAP 2010 року.

Оформлення салону пасує стильній зовнішності. Всередині буде зручно п’ятьом членам екіпажу, навіть високого зросту. Однак є претензії до оглядовості та якості виконання (див. фото). Дорогі версії іх35 можуть здивувати опціями, раніше властивими лише моделям із більш високих сегментів ринку: безключовий доступ у салон і запуск двигуна, панорамний дах, підігрів не лише передніх, а й задніх сидінь, адаптивні підголівники, датчики дощу та освітленості тощо.

Хазяйновитим автолюбителям явно сподобається, що вантажний відсік кросовера один із найбільших серед однокласників і ширший ніж у схожого Sportage.

Лінійка обмежена

Лінійка силових агрегатів іх35, представлених в Україні, охоплює лише 2-літрові бензинові та дизельні двигуни, тоді як споріднений Sportage пропонували ще з одним двигуном на солярці – 1,7 л. Не надходили до нас у країну і кросовери, оснащені бензиновими двигунами нового сімейства GDI 1,6 та 2,4 л із системою безпосереднього вприскування палива.

За словами мотористів фірмової СТО, в «бензинках» дорестайлінгових версій після пробігу 100-150 тис. км відзначалося зношування врівноважувальних валів ГРМ, що супроводжувалося підвищеною вібрацією під час роботи двигуна. Втім, такі симптоми може викликати проскакування ланцюга врівноважувальних валів унаслідок проблем із гідронатягувачем, викликаних несвоєчасною заміною масла. Відповідно до заводських рекомендацій фірмове мастило в усіх двигунах іх35 необхідно оновлювати кожні 15 тис. км, а якщо використовувати неоригінальне масло, інтервал рекомендується скоротити до 10 тис. км. Виявлено характерні неполадки і в дизельних агрегатах: вихід із ладу реле свічок накалювання (двигун не заводиться) і відмова датчика тиску наддування турбіни (загоряється лампа check engine і втрачається потужність). Загальна болячка, притаманна обом двигунам: можлива втрата герметичності прокладки піддона картера. На цьому список проблем із моторами іх35 закінчується. Довговічністю вирізняються ланцюги ГРМ (використовуються в обох агрегатах), надійно працюють індивідуальні котушки запалювання і система зміни фаз газорозподілу («бензинки»).

Окремо варто відзначити турбодизельні версії кросовера, які останнім часом популярніші за своїх бензинових побратимів. Двигуни на солярці приваблюють покупців своєю вищою паливною економічністю: наприклад, з «механікою» витрата становить 7 л на 100 м у міському циклі проти 10-11 л у бензинового агрегату. А ще турбодизельні версії мають кращу тягу й динаміку: повнопривідним авто щоб розігнатися до сотні необхідно 9,8 секунди, тоді як аналогічним «бензинкам» – лише 10,7 с.

Увага: повний привід!

Механічні та автоматичні КП зустрічаються на іх35 майже в однаковій пропорції. Обидва агрегати практично не створюють проблем. Потурбувати могли тільки авто перших років з АКП, у яких злітав патрубок подачі масла до маслоохолоджувача. Заміну мастила в обох коробках потрібно проводити кожні 90 тис. км

Найбільш поширені в Україні повнопривідні версії іх35, хоча не рідкість і модифікації з приводом тільки на передню вісь. Повний привід у кросовера можна підключити – задні колеса вводяться в дію з допомогою електронно керованої міжосьової муфти при пробуксовці передніх. Для подолання складних ділянок доріг муфту можна заблокувати примусово за допомогою кнопки Lock на торпедо, і тоді момент розподілятиметься між осями суворо пропорційно 50:50. Коли швидкість сягне 30 км/год, блокування вимикається і трансмісія знову переходить в автоматичний режим. А ще всі версії 4х4 оснащені типово позашляховою функцією – системою спуску з гори.

Утім, заради справедливості зазначимо, що, незважаючи на деяку схожість із попередником Tucson повнопривідної трансмісії, акцент у іх35 зміщений у «легкову» сторону. Це стосується кліренсу і налаштувань підвіски, але про них ми поговоримо трохи пізніше.

Під час експлуатації повний привід може завдати неприємностей. Так, відзначено корозію, а потім «з’їдання» шліців проміжної опори правої півосі. Згадали механіки і випадки течі мастила з міжосьової муфти (якщо вчасно її не відремонтувати, то вузол повністю виходить з ладу), а також більш рідкісні збої електромотора цієї муфти. Крім того, на автомобілях, складених до 2011 року, після 50 тис. км виходить з ладу підвісний підшипник карданного валу, про що сигналізує підвищений шум під час їзди.

Корму пострестайлінгових версій легко можна упізнати за прозорими віконцями розсіювачів поворотників і сигналів заднього ходу, що розміщені в центрі ліхтарів (у більш ранніх версій вони були знизу).

Інший характер

Про те, що характер іх35 відрізняється від поведінки «Тусана», свідчить його зменшений на 20 мм дорожній просвіт (175 мм) та інше налаштування ходової – вона більш жорстка і збита, що забезпечує кросоверу легкові звички – активно їздити на ньому куди приємніше. А от за межами рівних доріг його відчутно трусить, що знижує комфорт від їзди.

Конструктивно обидві підвіски незалежні, мають стабілізатори: передня – McPherson, а задня – багатоважільна. Основні нарікання механіків стосуються недовгого терміну служби деяких деталей задньої підвіски. Так, плаваючі сайлент-блоки поперечних важелів у середньому можуть прослужити 60 тис. км. Нерідко просідають задні пружини, може обірватися кріпильний болт фіксації поздовжньої тяги в задній цапфі. Особливість роботи амортизаторів (передніх і задніх) – на перепадах температур вони можуть стукати і в середньому витримують пробіг близько 70-80 тис. км.

Однак інші деталі задньої багатоважільної їздять довго – близько 150 тис. км. А до передка взагалі немає претензій: кульові опори передніх важелів і їхні задні сайлент-блоки здатні протриматися 80-100 тис. км, передні – 150 тис. км. Непоганий ресурс і у витратних матеріалів стабілізаторів: стійки переднього ходять 40-50 тис. км, а втулки – 60-80 тис. км (резинки заднього служать трохи довше).

Дорогі версії іх35 оснащено системою контролю тиску в шинах. Під час перевзування або ремонту шин такого авто потрібно обов’язково попередити працівників шиномонтажу про наявність цієї системи і необхідність дуже обережного проведення робіт. Нерідкими є випадки, коли під час некваліфікованого шиномонтажу горе-механіки ламали золотник, на якому встановлено датчик тиску, а коштує така деталь недешево.

Є претензії і до надійності рульового, оснащеного електропідсилювачем. Після пробігу 80 тис. км зношується втулка рейки або зачеплення шестерня-рейка, про що свідчить характерний стукіт під час їзди нерівностями. Наконечники і тяги витримують 70-100 тис. км.

У гальмівній системі можлива відмова кінцевика педалі гальма, внаслідок чого у версій, оснащених системою безключового запуску двигуна, він не заводиться.

Слабкі місця автомобіля

Відгук

Подобається

Головна перевага корейських моделей – вдале співвідношення вартості автомобіля та рівня оснащення. Ще в ix35 мене привабив тяговий дизельний мотор і непогана економічність – у місті з «автоматом» цілком реально укластися в 8,5 л на сотню, а на трасі – 6 літрів. Добре збита підвіска дає змогу їздити досить активно, практично як на звичайному легковику. При цьому високий кліренс і повний привід дають можливість впевнено рухатися засніженою або піщаною дорогою, долати невеликі ділянки розкислої ґрунтовки.

Не подобається

Уже довелося ремонтувати задню підвіску, замінити за гарантією камеру заднього виду, «жабку» заднього стоп-сигналу і датчик тиску турбіни. Зараз виникли проблеми з повним приводом. Через широкі і сильно нахилені передні стійки під час маневрів трохи перекривається бічний огляд.