Огляд Nissan X-Trail другого покоління (T31): найсуворіший кросовер
Nissan X-Trail другого покоління (Т31) – цікавий, а в чомусь і неординарний автомобіль. Але його переваги можуть перекриватися комплектом технічних проблем, притаманних багатьом екземплярам. Як вибрати “Ікс-Трейл II” у гідному стані, розбиралися експерти autocentre.ua.
Ще перше покоління моделі привчило споживача до того, що Nissan X-Trail хоч і формально відносять до класу «паркетників», більше орієнтований не на активну їзду, а на впевнений рух по нерівностях, за межами шосейних автотрас і легкому бездоріжжю. Звичайно, до старших рамних побратимів по марці йому далеко, але значний кліренс, короткі звиси і продумана трансмісія говорять самі за себе. Таким собі брутальним мандрівником у команді гламурних «паркетників» його сприймають і завдяки ходовим характеристикам, і завдяки зовнішності.
Дизайн X-Trail (T31) свого часу став подальшим розвитком ключових ідей, закладених у попереднику – грубувато-незграбні форми кузова, масивні бампери та рейлінги на даху з вбудованими прожекторами дальнього світла (на дорогих версіях). Весь цей позашляховий образ у відредагованому вигляді вдало втілено у другому поколінні моделі, яке недосвідчені автомобілісти можуть легко сплутати із рестайлінговою версією першого X-Trail.
Nissan X-Trail (T31): що це за машина
Друге покоління суворого кросовера побудували на платформі Nissan C, на базі якої сумарно було побудовано більше дюжини моделей Nissan і дружнього Renault: Megane, Scénic, Koleos, Kangoo, Fluence, Qashqai, Sentra, Maxima… X-Trail випускався лише як 5-дверний універсал. Через три роки з початку випуску модель зазнала рестайлінгу, в ході якого була підретушована передня та задня оптика, передній бампер та «протитуманки». У салоні трохи видозмінився щиток приладів із інформаційним дисплеєм.
Автомобіль дійсно відрізняється кращою прохідністю в порівнянні з багатьма іншими «паркетниками», і з цієї дисципліни може дати фору багатьом з них. Сприяє впевненій їзді поза межами рівних доріг енергоємна підвіска з довгими ходами, трансмісія та великий кліренс.
Історія
2001-2007 Випускалося перше покоління Nissan X-Trail (індекс кузова Т30).
2003.07 Дебютує друга генерація Nissan X-Trail (T31), ближче до кінця року модель надходить в автосалони.
2009.10 Рестайлінг моделі. Оновлена зовнішність, нова панель приладів та диски, змінене оздоблення салону.
2009.13 Презентовано третє покоління Nissan X-Trail (заводський індекс Т32).
Кузов Nissan X-Trail II
Кузов X-Trail спочатку добре протистояв корозії, але наймолодшим Ікс-Трейлам сьогодні вже 10 років, і це не можна не враховувати: корозія є навіть на наймолодших машинах. Насамперед, іржа з’являється на кришці багажника, під рамкою номерного знака та по всій її площині, а ще на рамці лобового скла – наприклад, під аеродинамічною накладкою у капота, яка теж протирає фарбу до металу.
Навіть на не дуже старих, на вигляд пристойних машинах можна знайти корозію – ні, поки ще не знизу на днище – а під пластиковими накладками колісних арок. А ось з роками кузов вигниває і знизу, там, де до лонжеронів кріпиться підрамник і де до кузова кріпляться силові деталі ходової частини. Щоб цього не трапилося, перший власник мав раз на пару років зчищати невеликі вогнища іржі у «перспективних» місцях та оновлювати шар захисних матеріалів.
Крім того, ніде подітися типовим для будь-якої моделі міткам часу: точкам іржі на сколах лакофарбового покриття, що часом поширюються по всьому кузову, вонища в місцях кріплення рейлінгів на даху і, власне, всі приховані порожнини кузова типу порогів та лонжеронів.
Ще одну дивину можна віднести до фірмових особливостей кузова Nissan X-Trail`а. Незважаючи на потужну позашляхову харизму цієї моделі, її задній бампер начебто навмисне влаштований так, щоб загребати в себе як у ківш навантажувача все, що трапиться на бездоріжжі – сніг, пісок, сміття, дрібні гілки та все інше, що буде під машиною на ґрунті. Загалом, порваний бампер – не обов’язково ознака захоплення попереднього власника офф-роудними покатушками, можливо він просто раз невдало з’їздив по гриби.
Салон “Ікс-Трейла”
Друга генерація Nissan X-Trail має щиток приладів на своєму звичному місці – на відміну від попередника, де панель була по центру торпедо. При цьому модель зберегла всі елементи дрібних зручностей – усередині маса кишень різної величини, ніш та бардачків. А в районі ніг все закрито пластиком, який легко і швидко миється, що підтверджує широку функціональність авто – не страшний навіть бруд. Оглядовість можна покритикувати хіба що при бічних маневрах – її обмежують широкі середні і задні стійки. На зручність посадки і висадки з заднього сидіння впливає звужений знизу дверний проріз, зате комфорту самому сидінню додає великий діапазон регулювань кута нахилу спинок – є п’ять фіксованих положень.
Місця для ніг і над головою не дуже багато, але і центральний тунель кузова невисокий, так що людям трохи вище середнього зросту простору позаду достатньо. Час і пройдені сотні тисяч кілометрів, звичайно ж, накопичують претензії до салонного обладнання. Все починається з відмов компресора кондиціонера та проблем із приводом замків від внутрішніх дверних ручок: частіше за морозної погоди троси зіскакують з місць фіксації, через що відкрити двері зсередини не можна.
Матеріали оздоблення (власне, як і весь автомобіль) не дуже дорогі, тому зношуються досить швидко. Приблизно також швидко, до 100 – 150 тис. км пробігу, на нових машинах здавався вентилятор обігрівача, причому офіційно його можна було замінити тільки в зборі з “пічкою”. Типова проблема машин із пробігом за 150 тис. км – відмова кнопок на кермі, але заміна шлейфу легко вирішує проблему. Ще одна дрібниця, помітна з-за керма – некоректна робота покажчика рівня палива. Причина в оксидах на доріжках датчика-реостата, але електрики говорять, що чищення якщо й допомагає, то недовго.
А ось важлива перевага X-Trail – подвійна підлога багажника, в підпіллі є зручні ніші для різного дріб’язку (з правого боку – у вигляді висувної скриньки), а при складанні заднього сидіння виходить ідеально рівний вантажний майданчик. При тому, що багажник X-Trail – один із найбільш функціональних серед конкурентів, його «похідний» об’єм у 480 л – один із найменших (Mitsubishi Outlander XL – 774 л та Toyota RAV4 – 500 л). Зате зі складеними задніми сидіннями відсік один із найбільших: 1775 л проти 1691 л і 1469 л відповідно.
Три мотори для X-Trail
Двигунів у моторній лінійці X-Trail другого покоління небагато, всі атмосферні та 4-циліндрові: 2,5 бензин, 2,0 бензин, 2,0 дизель. Найбільш поширеними в Україні є бензинові версії з агрегатом 2,0 л, а найрідше зустрічаються «соляркові» модифікації. Хоча доля турбодизелів збільшується, адже з Європи везуть саме їх.
Від народження всі двигуни надійні, типово слабкі місця або відсутні, або не збігаються із загальноприйнятими на моторах компаній-конкурентів. Довго служить ланцюг ГРМ, немає проблем з індивідуальними котушками запалювання та системою зміни фаз газорозподілу. Гідрокомпенсаторів у ГРМ немає і теплові зазори клапанів теоретично регулюються, але на практиці це доводилося робити лише при ремонті головки блоку циліндрів.
У молоді роки “ІксТрейла” найбільшою претензією до бензинового мотора 2,0 л, особливо в парі з варіатором, був чималий паливний “апетит”, що в міському циклі досягає 13,0-14,0 л на “сотню”. Причому за цими характеристиками він схожий з 2,5-літровим «собратом», який вкладається в ті ж показники за рахунок кращого співвідношення обертового моментута та маси авто. При цьому більший агрегат відрізняється динамікою – 10,3 с до 100 км/год проти 11,9 с відповідно. Щоправда, власники 2,0-літрових версій після рестайлінгу стверджують, що такі авто більш економічні, витрата палива у них менша – 10,0–11,0 л.
На жаль, незважаючи на природне бажання власників компенсувати ненажерливість бензинових моторів, фахівці фірмової СТО настійно рекомендують не встановлювати на X-Trail газобалонне обладнання. Біда в тому, що мотори Nissan погано перетравлюють газ – через перегрівання часто пригорають сідла клапанів і самі клапани. Ця складність має рішення, для безпроблемної роботи на газовому паливі необхідно збільшити теплові зазори клапанів. Але для їх налагодження потрібно встановлювати інші регулювальні стаканчики, що пов’язано з клопотами та витратами.
У машин, що добре збереглися, бензинові мотори «видають» лише характерні дрібні неполадки: втрата герметичності передньої кришки двигуна після 100 тис. км, забруднення з часом дросельної заслінки, через що «плавають» холості оберти силового агрегату (потрібно очищення), а також передчасно, раніше 150 тис. км, витягується ланцюг приводу ГРМ. Але глобальні недоліки у «бензинок» також є.
Перших власників бензинових Nissan X-Trail другого покоління дивував малий ресурс нейтралізатора відпрацьованих газів, який часом не доходив і до 50-60 тис. км. Викинути його назавжди для багатьох вітчизняних власників не складало труднощів, але керамічний пил з сот каталізатора, що зруйнувався, «заковтувався» в циліндри і вбивав поршневу. Тому дуже важливо при покупці з’ясувати, чи не страждає двигун масложором, і якщо так, то причиною можуть бути подряпані стінки циліндрів – тобто такий мотор найближчим часом чекає серйозний ремонт. Рівень оливи також може падати внаслідок витоку з-під піддону, який через пересихання герметика втрачає щільність стикування.
На старих бензинових моторах Nissan X-Trail потрібно постійно стежити і за рівнем антифризу в системі, оскільки є місця, куди охолоджувальна рідина полюбляє тікати. Насамперед це термостат і розширювальний бачок, трапляються також тріщини в головці блоку циліндрів.
2,0-літровий дизель на другому поколінні Nissan X-Trail (спільної з Renault розробки) має паливну систему Common Rail та, природно, турбонаддув. Мотор хороший, особливо якщо його годували якісним паливом. Щоправда, працівники сервісу не рекомендують мити цей агрегат. При миття вода потрапляє між паливними форсунками та головкою блоку циліндрів, в результаті виникає електрохімічна корозія, і згодом форсунки виходять з ладу. При цьому виникають великі складнощі з їх демонтажем.
На окремих екземплярах 2,0-літрового турбодизеля виявлялася неприємність, характерна для інших дизельних “Нісанів” (зокрема, Navara/NP300). Мотор не любить високих обертів, через які відчували масляне голодування шийки колінчастого валу – з таким сумним фіналом, як прокручування корінних вкладишів. Оновлений у 2013 р. софт ЕБУ двигуна захищає його від такої великої неприємності.
Нарешті, типова і для інших дизельних моделей Nissan (та й не тільки його) проблема – фільтр сажі у вихлопі, який достроково забивається на машинах, що рідко виїжджають на заміську трасу.
Трансмісія X-Trail (T31)
По-перше, майже всі Nissan X-Trail II, як і належить підкорювачу бездоріжжя (нехай і незначного), мають повний привід. Фірмова трансмісія All Mode 4×4 з електронно керованою міжосьовою муфтою має три режими, які водій вибирає зручним регулятором, що обертається. У штатних режимах для економії палива можна їхати переднім приводом (режим 2WD). На мокрій, ґрунтовій або засніженій дорозі рекомендується рухатися в режимі Auto – при пробуксуванні передніх коліс автоматично підключаються задні. Для подолання складних ділянок можна використовувати повнопривідний режим Lock, заблокувавши муфту. При цьому момент від двигуна між осями розподіляється порівну, а за 40 км/год трансмісія переходить у режим Auto.
По-друге, для цього авто пропонувалися три типи коробки: «механіка», класичний «автомат» та варіатор CVT. Найбільшого поширення набули версії з CVT, а найрідше зустрічається класична АКП.
Механічна коробка на X-Trail другої генерації сама по собі надійна, але в парі з нею йде горезвісний двомасовий маховик, який у “Ніссана” коштує чималих грошей. Механіки сервісу кажуть, що дана модель «на механіці» – не найкращий варіант, оскільки її зчеплення не любить різких стартів із затримкою педалі та буксувань у бруді чи снігу. Окрім власне зчеплення у таких ситуаціях може постраждати й вищезгаданий маховик.
Варіатор марки Jatсo на “Ікс-Трейлі” – не найслабший з відомих, до того ж він відноситься до тих поколінь CVT, які ще непогано піддавалися ремонту. Ресурс до «капіталки» у нього як на сьогодні не малий – 150 – 200 тис. км, але це якщо власник не часто стартував у режимі «газ у підлогу» і не штурмував бордюри з місця, упершись у них передніми колесами.
Гідротрансформаторний “автомат” на X-Trail II – також виробництва Jatсo, він агрегатувався виключно з дизелем. Мабуть, це найзручніший варіант трансмісії на цій машині – коробка цілком вдала, здатна прослужити понад 200 тис. км до ремонту. Щоправда, для цього треба регулярно – кожні 60 тис. км – міняти масло та не допускати його перегріву під час роботи.
Агрегати трансмісії, які відповідають за повний привід, особливих проблем власникові раніше не створюють. Але тут злий жарт з машиною грає її ніби підвищений позашляховий індекс: деякі автомобілісти таки влаштовують на ній важкі позашляхові котушки. Через що приходить у непридатність муфта підключення 4х4 (не спрацьовує ні “в автоматі”, ні примусово) і розбиваються шарніри валів. Якщо є підозри щодо цього, варто перевірити при покупці, чи не потрапляла вода у ведучі мости – точніше, чи замінено після цього в них трансмісійне масло.
Підвіска “Нісан Ікс-Трейл”
Підвіска і ходова частина X-Trail в цілому швидше позашляхова, ніж асфальтова: вона м’яка і відрізняється високою енергоємністю. Що дозволяє досить важкій машині впевнено їхати розбитими дорогами і бездоріжжям. Зворотний бік цієї медалі – на швидкості на нерівностях машину сильно розгойдує, а при активному маневруванні, незважаючи на два стабілізатори поперечної стійкості, виникають неприємні нахили кузова.
З точки схеми ходова багата – попереду McPherson, а ззаду багатоважільна. Причому знавці наголошують на особливій міцності саме «задка» – і він дійсно служить 200–250 тис. км, при тому що «передок» доводиться ремонтувати куди частіше. Опорні підшипники передніх стійок можуть стати непридатними вже після 50 тис. км, задні сайлент-блоки передніх важелів – до 60–70 тис. км, а задні сайлент-блоки переднього підрамника, кульові опори та передні ступичні підшипники змінюються в районі 80 тис. км. км. Витратники переднього стабілізатора служать 30 тис. км (втулки) та 60 тис. км (стійки), а заднього – 50 та 90 тис. км відповідно. При цьому вартість обслуговування передка знижує можливість окремої заміни більшості розхідників.
Кермо X-Trail оснащене електропідсилювачем. Цей вузол загалом безпроблемний та довговічний – наконечники та тяги можуть виходити до 150 тис. км. Проте на більш старих машинах починає «звучати» карданчик рульового валу в салоні та захист амортизаторів, але обидві проблеми легко можна розв’язати.
Резюме «АЦ»
Так, Nissan X-Trail – найбільш позашляховий із моделей, створених на перетині класів позашляховиків та міських універсалів. Тому його можна сміливо рекомендувати городянинові, який має якщо не позашляхові амбіції, то дачу за містом. Але вік X-Trail другого покоління обов’язково дасть себе знати, тому потрібно бути готовим до деяких клопотів та витрат на ремонт. У кращому випадку вам вдасться знайти екземпляр, що добре зберігся, який не вимагатиме уваги ще пару років.
Технічні характеристики Nissan X-Trail II (2007 – 2014)
Загальні дані
Тип кузова універсал
Дверей/місць 5/5
Габарити Д/Ш/В, мм 4635/1790/1700
База, мм 2630
Кліренс 210
Маса споряджена/повна, кг 1480/2090
Об’єм багажника, л 480/1775
Об’єм бака, л 65
Двигуни
Бензинові 4 циліндри. 2,0 л 16V (141 к. с.), 2,5 л 16V (169 к. с.)
Дизельний 4 циліндр 2,0 л Turbo (150/173 к. с.)
Трансмісія
Тип приводу передній, підключ. повн.
Коробка передач 6-ст. мех., 6-ст. авт., безст.. варіатор CVT
Ходова частина
Гальма передні/задні диски. вент./диск.
Підвіска перед./задн. незалежна/незалежна
Шини 215/65 R16, 215/60 R17, 225/55 R18
Ціна в Україні, $* від 8,4 тис. до 17,8 тис.
* станом на жовтень 2023 р.