Які проблеми виникають з рамным Kia Sorento першого покоління

Сьогодні активісти та волонтери шукають та везуть для ЗСУ пікапи та позашляховики. В особливій пошані рамні машини з повноцінним повним приводом. І ось один із них – Kia Sorento першого покоління.

Модель Kia Sorento – перша спроба корейської компанії зайняти своє місце у сегменті великих позашляховиків. Як показав час, це корейцям цілком вдалося – автомобіль сподобався багатьом прагматично налаштованим автомобілістам. Він приваблює презентабельною зовнішністю, що одночасно нагадує перші покоління Mercedes ML і Lexus RX300. Але Sorento обирають не лише за привабливий вигляд. По-перше, це справжній повноцінний позашляховик, а по-друге, «кореєць» дуже непогано «упакований»: на багатьох машинах є шкіряне оздоблення салону, підігрів сидінь, дзеркал та двірників, клімат- та круїз-контроль, електропривод всіх склопідйомників, зовнішніх дзеркал, а нерідко і крісла водія, подушки безпеки, активні передні підголівники, ABS, ГУР, центральний замок та іммобілайзер.

Kia Sorento 2002–2009 р. в. від $4700 до $11 800

Обшивка салону (шкіра, рідше – велюр) марка: на багатьох машинах вона витримана у світлих тонах. Пластик дешевий, але загалом «мовчазний». Ліва передня стійка постійно потрапляє в поле зору, хоча видимість вона не перекриває.

Повний привід активується зручним регулятором. Три режими роботи трансмісії означають, що це версія з переднім мостом, що жорстко підключається.

Недоліки «наших»

Позашляховик представлений одним типом кузова – 5-дверним універсалом, який міг бути 5- та 7-місним. Хоча у нас на ринку найпоширеніші 5-місні версії. Кузови моделі частково оцинковані та, як правило, проблем з корозійною стійкістю не мають.
Sorento бувають корейської та української збірки. Останні великовузловим способом вироблялися у Луцьку, Іллічівську та Запоріжжі.

Як розповіли фахівці фірмової СТО, недоліків у машин вітчизняного виробництва не так багато і вони усувалися при передпродажній підготовці (наприклад, недозаправлення кондиціонера та підтікання патрубків системи охолодження). Виникають проблеми із сальниками півосей (в обох типах КП) – через деякий час після початку експлуатації вони можуть втратити герметичність. Проте після зміни нові сальники служать дуже довго.

Найпоширеніший агрегат Sorento – турбодизель 2,5 л. Набагато менше авто з «бензинками» 2,4 л (на фото), а топові версії 3,3 і 3,5 л трапляються ще рідше.

Sorento – повноцінний позашляховик з рамною конструкцією кузова, залежною задньою підвіскою та знижувальною передачею.

Ззаду зручно помістяться три особи середньої комплекції. Місця для ніг достатньо. Кут нахилу спинок забезпечує напівлежачу посадку, і він фіксований – змінити його не можна.

Серйозний недолік моделі в тому, що кузова інтенсивно гниють під пластиковими накладками. Рами теж піддаються сильній корозії. Особливо уважно треба звертати увагу на номер рами біля заднього правого колеса. Як правило, номер з’їдає іржа і потрібно його відновлювати.

Економічність та тяга

Найкращий вибір для позашляховика – дизельний двигун. Саме такий мотор і став наймасовішим для Sorento. Багато хто хвалять цей агрегат за тиху роботу, а також за «паровозну» тягу, що дозволяє рухатися досить динамічно (останнє більше стосується пострестайлінгових версій, що отримали додаткові 30 «конячок» і 78 Нм моменту, що крутить).

Менш популярний бензиновий двигун 2,4 л заслабкий для майже двотонного автомобіля. Хоча він досить економічний для такої великої машини: витрата палива у міському циклі – 12-13 л. Більш того, можна застосовувати недорогий бензин А-92, причому власники запевняють, що на роботі, прийомистості та ресурсі двигуна це негативно не відбивається.
При частому буксуванні може дати текти задній сальник коленвала. Є випадки виходу з експлуатації термостата. За словами мотористів, капремонти доводилося робити лише з вини власників, які при скоренні водних перешкод допустили гідроудар двигуна. Система зміни фаз газорозподілу СVVT (на флагманських моторах 3,3 л і 3,5 л) та індивідуальні котушки запалення в основному служать довго. Немає претензій до турбіни та ТНВД турбодизельних моторів.

У дизеля 2,5 болячка – тріщини в головкі блока, де зроблені тонкі стінки. В Україні найти нормально б/у головку нереально. В основному продають двигун цілком  за 1500-1800 доларів. Хто зтикався з цією проблемою то радять замовити зібрану головку з Польщі, де їх реставрують. ГРМ «соляркових» агрегатів не вимагає обслуговування – у ньому застосовується металевий ланцюг, що витримує весь термін експлуатації двигуна. У бензинових моторах встановлений ремінь ГРМ, який рекомендується міняти разом із роликами кожні 50 тис. км.

Найчастіше – задньопривідні

У цілому нині КП Sorento досить надійні. Варто відзначити лише проблеми з 3-ю передачею в «механіці» – її може «вибивати» під час їзди. Винен механізм перемикання. Втім, цю неполадку легко усувають на сервісі, і вона характерна для свіжих машин останніх років випуску. Цим же екземплярам притаманні й течі сальників півосей (що ми вже згадували). А ось гідравлічний привід зчеплення є довговічним.

Обслуговування трансмісії зводиться до регулярної заміни мастила: у «механіці» – кожні 90 тис. км, в «автоматі» та «роздаванні» – 45 тис. км, у редукторах мостів – кожні 30 тис. км. Якщо цього не дотримуватись, то можуть виникнути проблеми. Найчастіше – із заднім редуктором (інтенсивне зношування головної пари), що супроводжується підвищеним гулом під час їзди.
Автоматично підключається (за допомогою електронно керованої муфти) повним приводом системи TOD (Torque On Demand — «тяга на вимогу») і диференціалом, що самоблокується, в задньому мосту оснащувалися тільки найдорожчі версії, які зустрічаються в Україні рідко. Більшість Sorento, що експлуатуються на наших дорогах, обладнано переднім мостом, що жорстко підключається. Оскільки в такій трансмісії відсутній міжосьовий диференціал, то рухатися на повному приводі твердими дорогами небажано. У разі виникає підвищене навантаження на трансмісію, істотно скорочуючи її ресурс, і навіть швидше зношуються шини. За такої експлуатації, як правило, першим не витримує передній редуктор – руйнується диференціал. «Роздатка» набагато міцніша, тим більше що вона призначена для руху по ґрунтових дорогах і слизьким покриттям зі швидкістю до 80 км/год (режим 4х4Hi). В більшості беушних версій в роздатці ростянутий ланцюг, тому при включенному повному приводі роздається тріскит – ланцюг проскакує. Новий ланцюг, масло і робота по заміні коштують біля 500 доларів.

Підвищує прохідність та наявність понижувальної передачі (режим 4х4Lo). За твердженням власників Sorento, він відрізняється високою прохідністю, не поступаючись іменитим позашляховикам Mitsubishi Pajero Sport і Nissan Pathfinder.

У версій після рестайлінгу катафоти задніх «протитуманок» стали більшими, з’явилося інше проштампування в бампері.

Просто та надійно

Справна підвіска Sorento – жорстка (докладно передає всі нерівності дорожнього покриття), але при цьому енергоємна (великі вибоїни «ковтає» цілком впевнено) і з великими ходами (через що виникає відчутне розгойдування кузова). З такими налаштуваннями активна їзда не приносить особливого задоволення.

Передня підвіска – незалежна, двоважільна, задня – залежна, з нерозрізним мостом. Попереду та ззаду застосовуються стабілізатори поперечної стійкості. За словами працівників сервісу, ходова дуже надійна. Найчастіше доведеться міняти втулки та стійки переднього стабілізатора – через 50 тис. км, такі ж деталі задка служать до 70 тис. км. Що стосується кульових опор та сайлент-блоків важелів передка, то вони прослужать 100–150 тис. км, а задня підвіска вважається взагалі невбивною. Близько 100 тис. км. тримаються і амортизатори. Здешевлює ремонт ходової те, що всі «витратники» змінюються окремо.

Немає проблем і з кермовим керуванням, і навіть кермові наконечники здатні витримати 70-80 тис. км. Надійні та гальма.

У «похідному» стані багажник Sorento один із найбільших — 965 л проти 500 л у Pajero Sport і 925 л у Rexton, а зі складеними сидіннями — середній: 1750 л проти 1720 л і 2020 л відповідно.

Заднє скло, що окремо відкривається, дозволяє закинути в багажник легку поклажу або перевезти довгоміри, що не поміщаються всередині машини, випустивши їх назовні.

Варто спробувати

Kia Sorento – автомобіль, в якому вдало поєднуються важливі для споживачів переваги – ціна, якість та рівень оснащення. Порівняно з іменитими повнорозмірними позашляховиками «кореєць» коштує набагато дешевше, надаючи при цьому непоганий рівень оснащення, прийнятну якість складання та відмінні позашляхові якості. Більшість власників цієї моделі заявляють, що вона коштує витрачених на неї грошей. Але головне, що вітчизняний досвід експлуатації Sorento підтвердив надійність цього автомобіля. Однак при покупці важливо не нарватися на екземпляр, власник якого не надто піклувався про нього і, щоб не зв’язуватися з ремонтом, вирішив перекласти фінансовий тягар проблем на нового господаря.

Слабкі місця автомобіля

Один із недоліків вітчизняного складання – втрата герметичності сальників півосей (після заміни служать без проблем).

Після наших солоних зимових доріг може стати непридатним хромоване покриття на зовнішніх декоративних деталях.

Характерна «болячка» Sorento – вихід з ладу висувної антени (вона часто заїдає, а взимку нерідко обмерзає). Іноді її кріплення розбовтується і стукає.

Резюме

Kia Sorento