Тест-драйв BMW i3: Електричка з Баварії

/

З огляду на понад 40-річний досвід компанії BMW в виробництві електромобілів, поява офіційного BMW i3 на українських дорогах і у нас на тест-драйві, була лише справою часу. І от він настав! Якраз вчасно, адже ринок електромобілів в Україні зростає.

Щоправда, практично всі його гравці прибули з різними ушкодженнями з-за кордону (переважно з Америки) з пробігами і втомленими батареями. Але попит на них є. І він сприяв тому, що на ринку поступово почали офіційно з’являтися нові автомобілі.

Ми вже знаємо, як бюджетний Bio Auto Eva-2 Electric бореться с нафтотрейдерами. Колись – шукали коротку дорогу додому на компактному Mitsubishi i-MiEV. І навіть перевірили як поводиться взимку великий BYD E6. Тепер у мене кілька днів на те, щоб зрозуміти, що таке електромобіль від преміального бренду. Це насамперед…

… оригінальний стайл

Якщо розглядати електромобілі, які вже неголосно тоненько свистять на наших вулицях, то я розділив би їх на дві категорії. До першої я відніс би дорогі американські Tesla (Fisker Karma і BMW i8 не беремо до уваги, оскільки вони мають гібридні силові установки), до другої – авто популярних у нас В- і С-класів.

Під час ближчого розгляду видно, що європейські виробники (Ford, Fiat, Mercedes-Benz, Volkswagen) складають свої електромобілі на базі відомих моделей із ДВЗ, а японські (Honda, Mitsubishi, Nissan) надають їм індивідуального вигляду. З довжиною близько чотирьох метрів BMW i3 якраз потрапляє в меншу з цих вікових категорій. Але на відміну від інших європейців, не нагадує жодну з наявних моделей компанії.

Диски спеціальної аеродинамічної форми пропонуються в кількох варіантах дизайну.

Нехай цей німецький електромобіль і нагадує героя фантастичного фільму, але всупереч японцям – це не інопланетна тваринка, а швидше міжгалактичний воїн. В образі i3 я навіть вловлюю мотоциклетну тему BMW. Особливо, коли електромобіль, як той, що у нас на тест-драйві – в біло-чорно-блакитних кольорах.

Є у BMW i3 і «бімерівська» суворість, але мені не вистачає фірмових чотирьох «оченят».

Думаю, що зробити ходові вогні денного світла у фірмовому стилі нітрохи не дорожче, ніж ті LED-підводочки, які є у i3. От лише за ними ви не визначите марку машини. Так і тепле жовте галогенне дальнє світло ріже око на тлі холодного синьо-білого світіння опціонних світлодіодів ближнього світла. А річ тут у тому, що BMW i3 автомобіль суто міський, і виробник розсудив, що 95% його власників просто не користуватимуться дальнім світлом.

Розпашні дверцята і відсутність центральних стійок кузова для баварців не дивина – згадайте, Mini Clubman минулого покоління.

І в цій машині ще багато дивовижних речей. До них можна було б віднести і розпашні дверцята, і відсутність центральних стійок кузова. От тільки і ці ідеї для баварців не є дивиною – згадайте, Mini Clubman минулого покоління. До речі, дверцята тут не випадково такі товсті. Вони захищають людей під час бічного удару.

Блок літій-іонних батарей (8 модулів по 12 комірок у кожному) розміщений у межах алюмінієвої рами, що забезпечує BMW i3 низький центр ваги. Синхронний електричний двигун приводить задні колеса. Силова структура кузова виконана з карбону.

Щоправда, на тестах EuroNCAP у 2013 році BMW i3 завоював чотири зірки з п’яти з результатом 86% зі 100%. За умови бічного зіткнення з іншим автомобілем захист людей хороший, а от зі стовпом – слабенький. Мабуть, річ тут якраз у відсутності центральної стійки кузова, як елемента каркаса безпеки. Його роль у «ай третьому» виконує карбоновий монокок, який базується на алюмінієвій рамі і несе на собі пластикові панелі.

Саме тому, зачиняючи кришку багажника або дверцята «ай третього», ви не почуєте металевого «бум». До речі, карбонові та алюмінієві деталі навіть не фарбують, що знижує собівартість виробництва i3. А його споряджена маса за рахунок цих матеріалів становить лише 1280 кг, з яких на 230 кг тягнуть самі лише акумуляторні батареї.

Чорна глянсова поверхня багажника швидко втрачає блиск під шаром пилу і відбитками пальців. Але, саме рішення мені дуже подобається. Вся панель нагадує плаский екран смартфона, на якому немов іконки спалахують ліхтарі.

На 120 кг важчий електромобіль з Range Extender’ом – 2-циліндровим бензиновим мотоциклетним двигуном об’ємом 650 «кубиків» і потужністю 38 к.с. Його не можна примусово ввімкнути, і це не тяговий двигун. Він не має зв’язку з колесами, а тільки підтримує заряд батареї на рівні 20-30%, збільшуючи пробіг на ще на 150 км. Тому не дивуйтеся, коли побачите таку машину з двома лючками з правого боку. Той, що на задньому крилі приховує роз’єми під кабелі звичайної та прискореної зарядки, а на передньому крилі – горловину 9-літрового бензобака.

/

Згодом цей BMW i3 можна на 100% переробити без шкоди для екології. Але вже й сьогодні його інтер’єр зроблено з вторинних матеріалів. Одні панелі зроблені з гранульованого пластику, отриманого після переробки пляшок. Інші нагадують повсть, але, насправді, їх було отримано з пресованого дерева роду бамбукових. Що і підкреслюють вкраплення волосків і відсутність фарбування. Звісно, всі ці панелі жорсткі та шумні, зате не сильно нагріваються на сонці і промерзають у холод.

Не дуже зручно відчиняти дверцята на тісній парковці. Коли їх треба притримати, доводиться, коли відпускаєш ручку відкривання, перехоплювати потім за верхню. Звичними ручками BMW користуватися простіше.

У нашій машині стандартна текстильна оббивка сидінь і дверних карт Aragats Grey. Мене це не обурює. Є в цьому навіть певний стиль. Але, кому не подобається, той може замовити шкіряну оббивку. Під час її вичинки не використовуються барвники, а тільки природні матеріали, наприклад – оливкова олія. Отож і колір у неї буде відповідний.

Усі режими стандартні для автоматичної трансмісії, хоча її тут немає. Сам же перемикач і незвичної форми, і розташований незвично для BMW – праворуч на рульовій колонці. Коли зарядний кабель підключений, розумна машина не дозволить вмикати ні «нейтраль», ні жоден з режимів руху.

Можливо для того, хто звик бачити в інтер’єрі BMW виключно Luxury-матеріали і пам’ятає характерний глухий звук зачинення дверцят, салон із вторсировини здасться неповноцінним. Але я бачу в цьому свого роду кіч. Як будинок зі справжнього зрубу з грубими важкими меблями і дров’яним каміном, як використання енергії землі, сонця та вітру, як вітрильна яхта.

Сидіння наочно показують, як BMW i3 бореться із зайвою вагою. Тоненькі крісла виключно з механічними регулюваннями, але мені вдалося сісти дуже зручно. Та й виглядають вони прикольно. А оббивку можна замовити й іншу, але не менш екологічну.

Для зручності посадки на другий ряд спинку можна відкинути.

Через зменшення ваги в салоні ці тоненькі крісла без будь-яких електроприводів, але механічний мікроліфт крісла і великий діапазон переміщення рульової колонки в двох площинах дали можливість сісти дуже зручно. І нехай у салоні BMW i3 не зовсім затишно, а матеріали оздоблення незвичні, але атмосфера знайома.

Її створюють такі самі, як і на інших BMW, бічні дзеркала з чудовим оглядом і «прив’язкою» кузова, перемикачі та графіка центрального дисплея. А з незвичного – форма торпедо з двома окремими моніторами, відсутність центрального тунелю, круглий перемикач-індикатор клімат-контролю і важіль керування силовою установкою праворуч на рульовій колонці.

Я приємно здивований тому, що всередині i3 набагато просторіший, ніж здається збоку. На другому ряду місця над головою багато. А от для колін високому пасажиру або за ним не дуже. Сідати через такий отвір не дуже звично.

Вікна в задніх дверцятах не відчиняються, зате прекрасно видно оздоблення з пресованого дерева з волосками бамбука. Так що ніяка це не повсть.

Через використання специфічних матеріалів, список опцій для i3 менший, ніж для інших BMW. Крім згаданих варіантів оздоблення можна замовити інший колір кузова, колісні диски різного дизайну, 2-зонну кліматичну установку, навігацію, систему повністю автоматичного паркування та інші опції.

Повного автопілота поки що не пропонується. І запаркувати машину зі смартфона не вдасться. За допомогою спеціального додатка можна дистанційно керувати підігрівом і вентиляцією салону, контролювати зарядку і відстежувати манеру водіння. Паркувати машину ззовні він поки що не може. З цією функцією справляється система автоматичного паркування. Пристрій для прискореної зарядки постійним струмом, так само у числі опцій. І тут починається…

… електрична арифметика

Доки я живу на дев’ятому поверсі, то не розглядаю купівлю електромобіля, тому що його необхідно завжди заряджати «до повного». Навіть якщо у вас все розраховано до кілометра і навігаційна система проклала максимально ефективний маршрут з урахуванням рельєфу місцевості. Аварія, ремонт або демонстрація протесту можуть призвести до того, що дорога буде перекрита і ваш шлях збільшиться вдвічі. Я от потрапив у таку ситуацію, і добре, що з повністю зарядженими батареями. Інакше, на останніх кіловатах не дотягнув би.

Нехай своїм об’ємом бардачок не вражає, проте ним зручно користуватися навіть під час руху, оскільки його кришка не падає на коліна пасажиру.

Ємність батарей нашої машини 60 Аг, розрахунковий ідеальний пробіг на одній зарядці близько 190 км, а реальний – близько 170 км. Це за словами виробника. До того ж сама компанія в різних джерелах дає трохи відмінні одне від одного показники. Втім, ці цифри дуже сильно залежать від манери і умов їзди. Так, за умови першого підключення BMW i3 шокував, написавши, що буде заряджатися до вечора і на 113 км. Мабуть до мене хтось добряче поганяв.

Підлокітник регулюється за висотою. І коли його опускаєш в самий низ, то дуже зручно класти руку, якщо користуєшся перемикачем iDrive. Щоправда, в цьому разі не вдається використовувати один із двох підстаканників.

Створюю ідеальні умови для авто, але не для себе – вмикаю режим Eco Pro +. У ньому відключається кондиціонер і вмикається обмежувач швидкості. Його можна налаштувати на свій розсуд і за необхідності «продавити», щоб їхати швидше – до вже конкретно обмежених електронікою 150 км/год, але я цього не роблю. Їду зі швидкістю потоку, слухаю тишу, в яку вплітаються звуки міста, на які раніше не звертав уваги.

Монітор діагоналлю 5,7 дюймів замінив собою стандартний щиток приладів. Обмеження швидкості на рівні 90 км/год для режиму Eco Pro+ можна поміняти на інше.

Проїхавши 30 км, скоротив запас ходу на 20 км, а індикатор зарядки зменшився лише 1/8 від повного. Виходить, що таким чином я можу реально «проповзти» 240 км? Можливо. Але найменша зміна будь-якого з параметрів одразу впливає на ситуацію. Перехід у проміжний режим Eco Pro загрожує втратою кількох кілометрів пробігу. Додаю швидкість вентилятора обдування, – одразу тануть ще 3 км.

/

Показники будуть об’єктивнішими, якщо ганяти акумулятори за повним циклом заряд-розряд. А от саме цього я собі дозволити не міг. І за першої-ліпшої нагоди «доливав» 10-15 км. За умови підключення до побутової мережі цей процес доволі тривалий. При підключенні через подовжувач, який уповільнює зарядку, за спостереженнями акумулятори заряджалися на 1 км за 10 хвилин.

/

З кожним наступним підключенням до мережі цифра залишкового пробігу росла – 125, 130, 140, 144 км. Вже веселіше. До того ж, це дані для найбільш «марнотратного» режиму Comfort. При перемиканні в Eco Pro+ одразу додається від 5 до 10 кілометрів. Таким чином, максимально BMW i3 обіцяв заправлятися від 120 до 154 км. Але, за моїми підрахунками пройдений кілометраж лежав у районі 170 км. При цьому, я вже не економив кілометри, а їздив з клімат-контролем, музикою і регулярними прискореннями, тобто – у звичайному режимі задоволення та …

… без обмежень

Хоч би яким потужним і дорогим був бензиновий автомобіль, що прилаштувався ззаду на світлофорі, він легко тане в дзеркалі заднього виду BMW i3 під час ривка з місця. Потім напір трохи стихає і до 100 км/год «ай третій» доїжджає за 7,2 секунди. Тому більше вражає не динаміка, а блискавична  реакція електричного двигуна.

Навіть у найпотужнішому спортивному авто я враховую час реакції коробки та мотора, коли хочу вскочити в «вікно» в сусідньому ряду, вийти на обгін або різко прискоритися. А за кермом BMW i3 створюється враження, що я ще не припечатав педаль до підлоги, як під легкий «тролейбусний» свист вже опиняюся там, де хотів. З повною відсутністю паузи між рухом правої ноги і потужним прискоренням, складно перешкодити комусь.

Невеликий відсік під передньою кришкою для зберігання зарядного пристрою і ремонтного набору для колеса. Але ж навіщо в суто міському автомобілі возити з собою запаску? До того ж це зайва вага. От тільки у нас навіть у центрі столиці можна так пошкодити покришку, що ніякий герметик не врятує.

Ризик наздогнати попередню машину в електромобілі теж помітно менший. Адже варто відпустити педаль, як у діло вступає система рекуперації енергії, яка настільки інтенсивно уповільнює машину, що та вмикає стоп-сигнали. В міських заторах навіть доводиться трохи підтягувати «ай третій» газом, оскільки він зупиняється, не доїхавши кілька метрів. Таким чином, вдається їхати, взагалі не торкаючись педалі гальма.

Усе це справедливо не тільки для BMW i3, а й для інших електромобілів. Тому мені було цікаво, як у «ай третього» з плавністю ходу і керованістю.

Важкі колеса жорстко реагують на вибоїни, стики або грубі шви, а коли їдеш з невеликою швидкістю бруківкою, то передня панель у салоні починає голосно деренчати. Але поодинокі нерівності підвіска відпрацьовує щільно і зібрано, без неприємних звуків. Хоча з невеликою колісною базою i3 доволі докладно повторює профіль дороги, траєкторію тримати легко.

Від такої компактної машини годі чекати занадто просторого багажника. Але, кому його похідного об’єму 260 літрів мало, той може скласти рівні спинки заднього ряду і отримати вже 1100 літрів. У версії з Range Extender’ом 2-цилінровий бензиновий двигун об’ємом 650 «кубиків» розміщується під підлогою.

У налаштуваннях керма не так сильно відчувається напруженість і пружність, як хотілося б від BMW, але машина чуйна і точна в керуванні. На «ай третьому» легко і приємно маневрувати. Незважаючи на високу «коробочку» кузова електромобіль зовсім не здається тюхтієм. Навпаки, він дуже верткий і моторний.

Адже BMW i3 це типово міський автомобіль. Так що потрібна інфраструктура, адже якщо є можливість раз на два-три дні ставити електромобіль на ніч на повну зарядку, то можна абсолютно спокійно їздити, не ущемляючи себе в комфорті та задоволенні.

А машина з Range Extender’ом ще більше розширює діапазон переміщення. А для далеких поїздок існує такий сервіс, як підмінний автомобіль із бензиновим або дизельним двигуном. І таку послугу можуть надавати власникам BMW i3, завезеним в Україну офіційно.

/

Фото автора і BMW

Резюме «Автоцентру»

*Обмежена електронікою
**На 15.08.2016 р.