Ввезення нерозмитнених авто в Україну – хто крайній?
Скільки в Україні нерозмитнених машин із простроченим транзитом? Хто і як покриває ввезення нерозмитнених авто? Вже не один тиждень ширяться чутки про полювання на автомобілі на іноземних номерах, але поки що боротьба з нерозмитненими авто в Україні більше схожа фарс, ніж на реальну загрозу. Хоча подекуди користувачів машин іноземної реєстрації намагаються штрафувати.
Ще парадоксальнішим здається полювання на авто з іноземними номерами, оскільки інформація про такі машини зовсім не таємниця. Зокрема, за даними фіскальної служби, станом на початок осені 2016 року на митній території України з порушенням термінів транзиту перебуває понад 11 тисяч автомобілів. І це йдеться лише про машини, ввезені з січня до вересня поточного року! Більшість із них було ввезено через закарпатську та львівську митниці.
Не менш цікавою є інформація про видалення записів про переміщення транспортних засобів. Якщо коротко, митники користуються електронною базою АСМО “Інспектор”. З її допомогою вносяться дані про іноземця (який ввозить авто) і про самий транспортний засіб. За законом він може ввезти тільки один автомобіль. Після спроби ввезення ще однієї машини, в системі спрацює так званий автоматичний ризик “АСАУР”. Але є в нашій країні митники-шахраї, які за необхідності «стирають» ПІБ потрібної людини, замінюючи інформацію неіснуючими прізвищем та/або паспортними даними (залежить від спрацювання програми ризиків). Після здійснення махінацій, «липові» ініціали знову видаляють.
Але річ у тому, що віддалена інформація хоч і зникає, проте ці маніпуляції залишаються в «історії електронного журналу». Тобто, в принципі, знайти «крайнього» не так і важко, адже сліди можна легко відшукати під час звичайної перевірки. Інша річ, кому це треба і чи треба? Адже, за інформацією Апостроф, лише за два тижні вересня 2016 року було вилучено майже 800 записів про переміщення транспортних засобів. Чи треба пояснювати масштабність таких схем…?
Щоправда, не треба виключати тих варіантів, коли перевірки і «чистки» можуть бути спрямовані проти конкретних осіб або митних пунктів. З іншого боку, треба визнати, що учасники махінацій в нашій країні страждають набагато рідше, ніж наївні пересічні громадяни, які виявили бажання заощадити або обзавестися іномаркою мрії, яка в ЄС і задарма нікому не потрібна. Хто в цій ситуації правий, і чи судити в такій ситуації за ухилення від податків – кожен для себе може вирішувати сам, але не варто забувати про Закон. Навіть якщо він не працює сьогодні, а за його порушення сусіда і брата ніхто не покарав, це зовсім не означає, що Закон раптово не почне працювати завтра…