Що передбачає реформа у сфері безпеки дорожнього руху?
В першій редакції цього закону було декілька доволі провокативних норм. Зокрема законодавець проявив ініціативу прямо позбавити презумпції невинуватості усіх осіб, які б притягалися до адміністративної відповідальності. Таку норму в народі охрестили ще «презумпцією правоти поліцейського». Однак ще до розгляду законопроекту в першому читанні уряд вирішив таку провокацію забрати. В результаті в законі прямо не прописано, що на осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, принцип презумпції невинуватості не поширюється.
В законі також була присутня норма, котра передбачала збільшення максимального терміну тимчасового затримання осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності з трьох годин до двадцяти чотирьох. Цю норму також було прибрано за вимого уже народних депутатів.
Під час розгляду законопроекту у другому читанні, нормативний акт ще почистили. Так, в уряді хотіли віддати усі справи про позбавлення водійських прав на розгляд поліцейським. Також хотіли позбавляти права керувати транспортними засобами водіїв за несплату штрафів. Ці норми забрали.
Але основної мети, як видається, ініціатори закону таки досягли. Як вбачалося із риторики МВС, основною ціллю було введення автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. Фіксація порушень правил дорожнього руху спеціальними технічними приладами із функцією фото і відео фіксації, які працюють в автоматичному режимі для бувалих українських водіїв не є новиною. Ще у 2010 році автовласники отримували т.з. «листи щастя»: повідомлення від ДАІ із фотографією автомобіля із номерним знаком, а також інформацією про те, з якою швидкістю автомобіль рухався. Такі повідомлення з вимогою оплатити штраф за порушення ПДР отримували власники автомобілів, навіть попри те, що не завжди за кермом «автомобіля-порушника» знаходився сам власник.
У грудні того ж 2010 року Конституційний Суд визнав практику притягати до відповідальності за порушення ПДР автомобілем власників тільки через те, що вони є власниками – неконституційною. Тоді ж автоматична фіксація пропала.
Ще одна спроба ввести автоматичну фіксацію була серед «диктаторських законів 16 січня» 2014 року. Однак і тоді усі ці закони були скасовані.
І ось тепер, у 2015 році автоматична фіксація знову вводиться. Знову передбачається, що за допомогою спеціальних технічних пристроїв, які матимуть функції фото та відео фіксації та які працюватимуть в автоматичному режимі будуть фільмуватися порушення ПДР. За номерними знаками транспортних засобів – порушників встановлюватимуть власника і на його зареєстровану адресі відправлятимуть постанову про накладення штрафу за порушення ПДР. Як і раніше до відповідальності будуть притягатися власники автомобілів.
Закон дозволяє виносити постанову про накладення штрафу за порушення ПДР, зафіксованого в автоматичному режимі без участі особи, яку притягають до відповідальності. Тобто автовласника позбавляють права ознайомитися з матеріалами такої справи до накладення штрафу, не дають змоги й скористатися правовою допомогою. Автовласник не має можливості надати свої пояснення, а також докази своєї непричетності до вчинення правопорушення.
На підставі виявленого номерного знаку, посадова особа відповідного підрозділу МВС встановлюватиме власника автомобіля і надсилатиме йому постанову про накладення штрафу за зареєстрованою адресою. У постанові також зазначатиметься інформація про те, де можна переглянути відеозапис вчинення автомобілем правопорушення.
Автовласники мають змогу бути звільненими від відповідальності за порушення, вчинені на їхніх автомобілях. Якщо протягом 14 днів, з дня отримання власником ТЗ постанови про накладення штрафу за порушення, яке зафіксовано в автоматичному режимі, водій, який керував автомобілем у момент фіксації спеціальними приладами сам повідомить управління поліції, що це він вчинив правопорушення і надасть згоду на притягнення його до відповідальності за це, постанова про накладення на власника скасовується і автоматично до відповідальності притягається водій.
Власник може бути звільнений від відповідальності за такі правопорушення також у випадку, коли доведе, що на момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, транспортний засіб вибув із його володіння у зв’язку із протиправними діями інших осіб.
Інший варіант можливого звільнення від відповідальності – адміністративне або судове оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якою на автовласника накладено штраф. Протягом 10 днів після отримання постанови або через 10 днів з дня коли особа дізналася, або могла дізнатися про її винесення можна звернутися до керівної посадової особи відділу поліції або до суду із відповідною заявою про оскарження цієї постанови.
За порушення, зафіксовані в автоматичному режимі автовласники не одразу отримуватимуть реальні штрафи. Вводиться поняття «штрафні бали». Передбачається, що кожного року водіям автоматично нараховуватиметься по 150 балів. У разі фіксації правопорушення ПДР в автоматичному режимі від загальної кількості балів автовласника вираховуватиметься по 50 балів за кожне правопорушення. Тобто виділених бонусів вистачить на вчинення трьох безкарних правопорушень.
Після вичерпання штрафних балів автовласники почнуть отримувати постанови про стягнення реальних грошових штрафів.
Варто зазначити, що скористатися «бонусами» зможуть тільки фізичні особи. Для юридичних осіб привілеїв не встановлено. Законом також не передбачено можливості оскарження списання балів. Про те, що бали закінчилися, автовласник зможе довідатися лише отримавши постанову про накладення грошового штрафу. «Бальні штрафи» застосовуються тільки до правопорушень, зафіксованих в автоматичному режимі.
Встановлюється особливий поряд сплати штрафів за порушення ПДР, які фіксуватимуться в автоматичному режимі. Протягом 5 днів після отримання постанови про сплату такого штрафу автовласнику дозволено сплатити лише половину штрафу. При дотриманні зазначених часових рамок вважатиметься, що постанова виконана і штраф сплачено.
Для сплати повного штрафу за порушення ПДР, яке зафіксовано в автоматичному режимі закон надає 30 днів. Якщо протягом цього часу штраф не буде сплачено, до правопорушника буде застосовуватися пеня, яка становитиме подвійний розмір штрафу. Буде виділено ще 30 днів, протягом яких необхідно сплатити штраф і пеню, що разом становитиме трикратний розмір штрафу. Якщо і за цей час штраф не буде сплачено, його стягуватимуть у примусовому порядку із залученням виконавчих органів.
Якщо штраф винесено безпосередньо поліцейським (інспектором ДАІ) за порушення, яке зафіксовано очно (не в автоматичному режимі), процедура щодо сплати цього штрафу не змінюється. Такий штраф потрібно сплатити протягом 15 днів. Якщо цього не зробити, тоді в порядку примусового стягнення буде стягуватися подвійний розмір штрафу. Для таких штрафів не відведено й пільгових періодів, які дозволяють сплатити його половину, тільки повний розмір штрафу.
Дещо видозмінюються розміри штрафів. Замість системи штрафів у форматі «від і до» тепер будуть встановлюватися тільки чіткі розміри штрафів, які будуть мінімальними від діючих до вступу відповідного закону в силу. Наприклад, якщо за порушення правил проїзду перехресть було передбачено штраф у розмірі від 425 до 510 грн., то відтепер такий штраф становитиме 425 грн.
Проте мінімальний від діючих розмір штрафів встановлюється не для усіх правопорушень. Є розмір штрафу, який зменшено у п’ять разів. Так, за користування спеціальними світловими та/або звуковими приладами (мигалками) було передбачено штраф в розмірі від 42500 до 51000 грн. Однак згідно останніх змін, такий штраф становитиме 8500 грн.
Отже, в результаті проходження законопроекту щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху отримуємо запровадження автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, яку ще у 2010 році визнано неконституційною, бонуси на безкарне вчинення порушень ПДР в країні, яка є однією з лідерів по смертності на дорогах у світі. Варто також зазначити, що незважаючи на те, що пряма норма, котра скасовувала презумпцію невинуватості для водіїв із закону зникла, однак її дух таки залишився.
Серед швидше позитивних, варто відмітити норми, згідно яких встановлюються конкретні розміри штрафів, що унеможливить суб’єктивність зі сторони поліцейського/інспектора ДАІ при визначенні розміру штрафу.
Передбачено, що закон набирає чинності з дня його опублікування, окрім деяких норм, котрі почнуть діяти зі вступом в дію закону про національну поліцію, що повинно відбутися 7 листопада цього року.