Вопрос безопасности детей в автомобиле не исчерпывается покупкой детского автокресла. Для максимальной защиты ребенка кресло необходимо правильно установить, а малыш должен быть пристегнут соответствующим образом. Последнее требование выполнить зачастую довольно сложно, так как многие дети сильно сопротивляются ограничению свободы. Тем не менее, без плотной фиксации ребенка ремнями безопасности эффективность детского кресла может быть сведена к нулю.
Как приучить ребенка ездить в автомобиле согласно всем правилам безопасности, мы проконсультировались у опытного педиатра специализированной детской клиники. А также опросили молодых и опытных мам, отцов, которые поделились своими секретами того, как приучить малыша к детскому креслу и необходимости быть пристегнутыми ремнями безопасности.
Мнение специалиста
ЮЛИЯ ГОНЧАРОВА, канд. мед. наук, доктор-педиатр, главврач МЦ «Особливі»
«С каждым годом актуальность вопроса «как заставить ребенка ездить в детском кресле и пристегиваться ремнями безопасности» снижается. Все больше сейчас семей, у которых малыш привык ездить в удерживающем устройстве с рождения, поэтому даже не представляет, что может быть иначе. Есть семьи, у которых ребенок не сразу оказался в автокресле, какое-то время его возили на руках или поездки начались несколько позже. И тогда очень важно, чтобы решение родителей перевозить ребенка безопасно было однозначным. Главное – будьте последовательны в своих действиях!
Очень важно выбрать кресло в соответствии с европейским стандартам безопасности: с учетом веса и возраста ребенка. Прежде всего, в автокресле ребенку должно быть удобно, так как удобство – это условие безопасности. Особое внимание нужно уделить фиксации ремнями. Кресло должно легко устанавливается в машине. Ребенок, сидящий в автокресле, спиной по ходу движения и лицом назад, значительно лучше защищен, чем в положении лицом по ходу движения. Необходимо воспользоваться первоначальным интересом ребенка к новому креслу. Вы можете вместе купить его, принести домой и там поиграть: выкладывать игрушки в кресло, усаживать ребенка и фотографировать его, восторженно восхищаться.
Желательно, чтобы поездки в удерживающем устройстве изначально оказались очень короткими и приятными. Выберите вместе с малышом игрушку, которую он всегда будет брать с собой в дорогу. Можно использовать время сна ребенка для поездки. Иногда нужно остановиться и помочь ему успокоиться, затем продолжить поездку. Если за рулем автомобиля – мама, то она может просто непринужденно напевать различные песни, потешки. Ей необходимо сохранить спокойствие для общения с ребенком. Со временем он поймет, что пока он не в кресле, вы никуда не поедете. Будьте последовательны, предсказуемы – и ваш ребенок вскоре научится с удовольствием перемещаться в автокресле и сопровождать вас в дороге, куда бы вы не ездили. Приятных путешествий и радостных открытий!»
 | Сеть магазинов KIDSLINE | Перейти в магазин |
Опыт родителей
ІРИНА ЯКИМІВ, мати двох дітей
«На території ЄС вас не випустять з пологового будинку, якщо Ви не посадите дитину в спеціально призначене для немовлят автокрісло. Власне, немовлят, які є дуже делікатними істотами, не можна перевозитит без автокрісла, оскільки дитина може постраждати навіть під час найменшого гальмування чи різкого повороту, тому що вага дитини з 3 кг збільшується до ваги маленького слоненяти. І тоді жодні материнські руки не в стані втримати немовля, а сила тяжіння просто вирве його з ваших обіймів. І все-таки, припустимо, вам вдалось якось перший рік обійтися без авто і автокрісла… А тепер настав момент, коли Ви хочете виїхати зі своїм янголятком у світ.
І тут починаються сходи і сходинки. Дитя кричить і виривається під час перших же спроб втиснути його в кріселко, вигинає спину, а ви мокрі від поту, слухаючи бабцю, яка вигукує: « Та що ти робиш з дитиною!? Нащо воно тобі? Все життя ми вас возили без цих кайданів – і нічого… Як же ж воно плаче!». І ви ловите докірливі погляди перехожих, пробуєте втиснути защіпку, яка чомусь не втискається…. Така реальність, яка дуже відрізняється від очікувань. Тому пропонуємо Вам це зробити легко і весело. Запаркуйте авто в максимально спокійному місці.
Попередньо збільшіть довжину пасків безпеки в автокріслі й відкиньте їх у різні боки, щоб потім не виймати їх з-під дитини. Підхопіть маля на руки і, наприклад, зробіть йому «літачок», крутячи його навколо себе, весело сміючись і граючись. Водночас запаркуйте ваше маля-літочок в автокрісло, весь час посміхаючись. Зробіть це все лекго й без стресу, бо якщо дитя бачитиме, що ви у стресі, то як воно може не нервувати. Дайте дитині іграшку, лизачка або щось інше, що її наразі дуже цікавить.
Немовлята до першого року життя повинні їздити в кріслі, розвернутому на 180° до напрямку руху, тобто спиною до напрямку руху. Якщо ж сидіти обличчям уперед, під час аварії чи різкого гальмування значно збільшується ймовірність травмування дитини.
Попросіть бабцю або дідуся купити пляшку води й на самоті, спокійно та усміхаючись, пристебніть дитину видовженими пасками безпеки, які потім можна стягнути до потрібної позначки «зелене», якщо така в автокріслі є. Або вкладіть руку і затягніть ремінь так, щоб він міцно прилягав до вашої руки.
Важливо знати ще про деякі речі:
- Якщо ви в машині самі й одночасно мусите бути водієм, крісло можна встановити на передньому сидінні, тільки обов’язково відключивши подушку безпеки переднього пассажира. Якщо під час удару подушка спрацює, немовля має низькі шанси вижити.
- Не залишайте дитя на самоті, зокрема в перших подорожах. Нехай хтось біля нього присяде, пристібнеться і пограється з сином/дочкою/внуком.
- Якщо дитина старша і ситуація зовсім безвихідна, можна дати їй будь-який гаджет і увімкнути мультики. Скажете, це не є корисним для дитини? Але стрибання у кріслі під час руху або потрапляння паска безпеки на шию дитини може вбити або покалічити навіть під час не надто різкого гальмування.
І ще дуже важливо знати, що маленькі діти (особливо немовлята до першого року життя) не повинні їздити обличчям уперед. Щонайменше до чотирирічного віку дитині слід сидіти в автокріслі спиною до напрямку руху, поки організм не зміцніє й поки не розвинеться її вестибулярний апарат. Якщо сидіти обличчям уперед під час аварії чи дуже різкого гальмування, ймовірність травмуватися для дитини різко зростає. Причина в тому, що сила тяжіння настільки потужна, що водія і пасажирів просто вириває з крісел. Власне, тоді починають діяти паски безпеки, які не дають тілу вилетіти з салону авто.
Під час сильних зіткнень унаслідок хлистового удару головою (рух голови вперед, а потім назад) переважно рвуться шийні хребці. Діти занадто крихкі й делікатні, а їхнє тіло не готове до таких навантажень. Саджаючи дитину спиною до напрямку руху, під час фронтального удару тіло дитини втискається в крісло. Гірше, звичайно, якщо хтось вдаряє автомобіль ззаду, але під час таких аварій сила удару не є настільки потужною, як унаслідок лобового зіткнення. І статистично таких аварій значно менше. Проаналізувавши пропозиції в магазинах, ми купили фінське автокрісло. І наша донечка до чотирирічного віку сидітиме задом до напрямку руху. Скажете, що незручно? Але вона цього ще не розуміє. Їй зручніше, якщо поряд із нею їде ії улюблена лялька.»
КАТЕРИНА КОРНИЕЦ, мама двоих детей
«Когда мой сын был совсем маленьким, я просто садила его в кресло. Если садилась рядом – были крики, так как мама, которая пахнет молоком, сидит невдалеке. Поэтому практически всегда я садилась впереди. Чуть подрос – выработали правило: если не в кресле, машина не едет. Сидим до тех пор в машине без движения, пока он не усядется в кресло и мы его не пристегнем. Поездки на дальние расстояния – это отдельная тема. Надо постоянно чем-то увлекать.
Если дорога больше 2,5 часов – ехать сложно, поэтому останавливаемся, даем полазить в машине или выйти на заправке чего-нибудь попить-поесть. А дальше в путь, опять только в кресле. Главное – настрой всегда должен быть один: если не в кресле, то никто не едет. Но надо быть честной до конца. До года сидела сзади и терпела крики или брала на руки кормить. Ну и, конечно, не с первого раза он согласился и сказал: «Хорошо, мама, буду сидеть». Но все-таки настойчивость дает свой результат.»
ЗОЯ УКРАИНСКАЯ, мама двоих детей
«У нас сын ехал молча только тогда, когда спал. Поэтому подгадывали поездки под время сна. В итоге выработался рефлекс: посадили в машину – значит спать! Пока было два сна, успевали в первый сон куда-то доехать, а во второй – вернуться обратно. В дальние поездки отправлялись только ночью. Теперь дети подросли и лет с четырех спокойно ездят днем под песни, аудиосказки и мультики на планшете, который закрепляется между спинками передних сидений. Перед долгой дорогой специально покупаем десяток недорогих мелких игрушек.»
ОЛЬГА ПОПЛАВСКАЯ, мама двоих детей
«Наш сын до 2,5 лет никак не хотел, ни под каким сказко-рассказочно-мультфильмным соусом… А теперь сам прыгает в него без напоминания. Ему понравилось, что только у него такое классное кресло, почти как у водителя!»
АЛЬБИНА ДЕЙНЕКА, мама двоих детей
«Приучать нужно с рождения, тогда сидят без скандалов: привыкли и понимают, что других вариантов нет, знаю по своим двум отпрыскам. Еще как вариант: «Полиция увидит, оштрафует маму, у мамы будут проблемы в связи с этим, поэтому всем сидеть тихонечко!»
АРТЕМ СТЕПАНОВ, отец двоих детей
У меня ребенок какой-то период постоянно отстегивал ремень. И однажды на стоянке я спросил: ремень отстегнут? Получив ответ «да», я сказал «держись»… И показал, что будет если не пристегнется – разворот с места на заднем ходу на скорости 10 км/ч оставляет незабываемые впечатления. В результате он испытал свободный полет на заднем сиденье. После этого ни разу не ездил без ремня
СЕРГЕЙ ДОМНИКОВ, отец одного ребенка
Ставишь кнопку-секретку и не нажимай ее, пока ребенок не усядется и не пристегнется, можно даже стартером покрутить, мол, «не хочет машинка ехать – опасно», – а как усядется, нажимай – и в путь.
Более подробную и детальную информацию вы можете получить у специалистов компании Автокрісла.com