Сьогодні ми спілкуємось з Юрієм Хомицьким, українським ралістом (майстер спорту, Чемпіон України з ралі), власником сервісу з обслуговування Subaru та створення спортивних болідів. Автомобілі підготовлені для змагань часто називали бойовими. Проте війна відклала автоспорт та бізнес на другий план. Зараз Юрій та його команда, яка двічі завоювала титул «Чемпіона України у командному заліку» перетворились на невтомних постачальників справді бойових машин для ЗСУ – пікапів та бандеромобілів.
АЦ: Як не гляну в соцмережі, то бачу Юрій що ти то в Польщі в кущах під дощем заводиш черговий пікап, щоб дотягти його в Київ, то ганяєш на відремонтованій машині поки в неї не трісне рама, то з механіками ремонтуєте нову партію машин. Як все почалось? Де взяли на все це ресурси?
Юрій Хомицький: Коли все починалось використовували що мали. Головне було привезти першу автівку для мого друга військового. Я розумів де він знаходиться, та як сильно йому потрібен транспорт. Потім півтора десятка машин привезли взагалі власними силами, за власний кошт і кошти моїх друзів. Потім долучилися знайомі, колеги і процес пішов. Рахунок машин перейшов на десятки.
АЦ: Як ви возите таку кількість машин? Це ж непроста логістика. Вантажите їх на лафети чи автовози?
Юрій Хомицький: Спочатку ми привозимо машини від Польсько-Українського кордону. Частина з них ледве заводиться і потребує невідкладної технічної допомоги. Тому, після перетину кордону їх оглядаємо та ремонтуємо. Але далі, в Україні від кордону до інших міст ми по можливості веземо їх своїм ходом. Це необхідно. Головне завдання такого марш-кидка – виявити всі слабкі місця. Щоб все що може зламатись – зламалось по дорозі і ми могли б все відремонтувати по приїзду.
Допоможіть чемпіонам привезти більше пікапів своїм донатом! Тисніть тут для переходу на MONOбанку
АЦ: В якому стані приїжджають машини?
Юрій Хомицький: Машини приїжджають часто дуже «втомлені». В багатьох сильно пошкоджені корозією кузова та рами. При навантаженнях рама просто тріскається та розходиться. Ми такі машини розбираємо та доводимо до ладу. Часто відновлення це фактично створення нової рами.
АЦ: Окрім того, що машинам створюєте новий «хребет», що ще робите з ними перед тим як відправити їх в ЗСУ?
Юрій Хомицький: Звичайно стареньким пікапам потрібне повне ТО. Заміна мастила в двигуні (7 літрів) та трансмісії (до 11 літрів), заміна фільтрів. Запасні фільтри кладемо в машину, щоб військовим не доводилось їх шукати. Але з цього список робіт тільки розпочинається. Машини перефарбовуємо в «військові» кольори, ставимо позашляхові шини. Ось на цьому Ford Ranger стоять зубасті колеса. Ми знайшли продавця, який возить «наварку» нового протектора з Польші і таке колесо обходиться всього до 3000 грн. А он на машині колеса, які повинні були їхати в Дакар на машині Валерія Горбаня (український ралійний гонщик, майстер спорту міжнародного класу України, дворазовий абсолютний чемпіон України з ралі, абсолютний чемпіон Естонії з ралі, абсолютний чемпіон Латвії з ралі, бронзовий призер чемпіонату світу з ралі в заліку Production WRC, пілот та керівник ралійної команди).
АЦ: Чи допомагає ралійний досвід у складній справі волонтерства?
Юрій Хомицький: Коли машина на наш погляд вже повністю готова до відправки ми вивозимо її на наші тести. На полігоні ми їздимо не жаліючи машину. Щоб всі нюанси та слабкі місця проявились і в ЗСУ потрапили перевірені машини, які будуть їздити та служити, і не підведуть в важку хвилину.
Окрім самих авто ми плануємо допомагати ЗСУ, проводячи тренування та навчання для воїнів. Як показала практика хлопцям не вистачає знань та навичок ефективного використання повного приводу. То ж, ми будемо суміщати випробовування підготовлених нами автівок з уроками водійської майстерності для військових.
АЦ: Які моделі ви возите та скільки машин пройшло через ваші руки?
Юрій Хомицький: В основному це Ford Ranger, Mitsubishi L200 та Nissan Navara. Ми вже знаємо типові поломки цих моделей, що дозволяє швидше працювати з ними та прогнозувати які запчастини та в якій кількості нам потрібні. Кожен третій Nissan Navara це зламані ресори, кожен третій Mitsubishi L200 це мертві амортизатори і так далі. Пошук потрібних запчастин – важка та дорога частина процесу. Простіше за все з Mitsubishi L200, до яких запчастин в Україні найбільше. Але все одно на це треба витратити і сили і гроші.
Прямо зараз в нас в роботі чотири машини. Ми поспішаємо, так як потреби ЗСУ в пікапах великі. За місяць ми, за наявності фінансування, можемо привезти до 20 машин. Всього вже привезли… ось цього тижня приїде вже п’ятидесята. Тому потреба в запчастинах та матеріалах колосальна. Всі хто має можливість може підтримати нас своїми донатами на «Mono банку».