Традиційним матеріалом виготовлення втулок стабілізатора є гума, а точніше гумові суміші, виготовлені за спеціальною рецептурою. Але з огляду на те, що ці матеріали використовуються автовиробниками, які створюють машини для експлуатації в нормальних дорожніх умовах, гумові втулки стабілізаторів в умовах України та інших країн колишнього «союзу» з розбитими дорогами часто мають доволі обмежений ресурс.
Саме тому в Україні з’явилися в продажу альтернативні вироби – поліуретанові втулки стабілізатора, тобто втулки виготовлені не з гуми, а з поліуретану.
Поліуретан відомий на просторах СНД завдяки своїй зносостійкості. У минулі часи з нього робили набивки на підбори жіночого взуття. Але поліуретанові втулки стабілізаторів роблять із зовсім інших поліуретанових сумішей. Зважаючи на малий досвід у цьому виробництві, такі вироби частково здобули погану репутацію.
Так, «дубові» втулки стабілізатора, які виготовляють деякі наші підприємці, були (є) причиною прискореного абразивного зношення вала стабілізатора в місці посадки втулок, передання на кузов і деталі підвіски великих ударних навантажень, а також неприємних рипів. Саме тому необхідно обирати втулки стабілізаторів, які мають характеристики, наближені до гумових виробів.
Втулки стабілізатора з твердістю за Шором понад 80 одиниць вважаються жорсткими і небажаними для застосування.
Одним із головних параметрів втулок стабілізатора є твердість матеріалу (або, як часто говорять, еластичність чи жорсткість).
Прилад для вимірювання твердості матеріалу втулок стабілізатора у продавців запчастин зустрічається дуже рідко, а автовласникам його купувати не раціонально.
Збереження еластичності втулок стабілізатора – це гарантія збереження комфорту автомобіля і довговічності стійок стабілізатора та інших шарнірних елементів підвіски автомобіля. Тому найбільш правильно використовувати поліуретанові втулки з твердістю за Шором (клас А) – від 70 до 80 одиниць.
Оптимальна твердість поліуретанових втулок відчувається навіть на дотик – вони нагадують гуму, а твердий поліуретан нагадує пластмасу.
Водночас гумові втулки залежно від моделі авто і виробника мають твердість від 65 до 80 одиниць за Шором. За такої еластичності поліуретанових втулок стабілізатора до мінімуму знижено ймовірність неприємних рипів і зношення самого вала стабілізатора поперечної стійкості.
Поліуретан з різними автомобільними деталями може мати різну твердість – від 55 до 95 (за Шором, клас А)
Колір поліуретанових деталей у жодному разі не свідчить про їх властивості. Сам по собі поліуретан прозорий з жовто-коричневим відтінком. Наявні в продажу поліуретанові втулки стабілізаторів жовтого, червоного, зеленого та інших кольорів можуть мати однакові властивості, оскільки барвник ніяк не впливає на властивості цього матеріалу.
Поліуретанові втулки відрізняються кольором через використання різних барвників.
Гумові втулки стабілізатора можуть мати твердість за Шором від 65 до 80 одиниць.
Довідка: Поліуретан належить до синтетичних еластомерів. Завдяки широкому діапазону міцності цей матеріал масово застосовується в різних галузях промисловості. Поліуретан переважно використовують як замінник гуми під час виробництва виробів, які працюють в агресивних середовищах, в умовах великих знакозмінних навантажень і температур. Робоча температура поліуретану коливається в широкому діапазоні – від -60°С до +80°С.
Редакція висловлює подяку фахівцям сайту http://atp-kiev.com.ua/ за допомогу в підготовці цього матеріалу!