Помилка з вибором антифризу дається взнаки не відразу – мотор неначе працює і якось охолоджується. Але все стає зрозумілим надто пізно, коли двигуну вже потрібен серйозний ремонт. Експерти Opet Lubricants розповідають читачам autocentre.ua відмінності основних типів сучасних антифризів.
За великим рахунком, відмінність між антифризами різних типів одна: присадки, які перешкоджають корозії в системі охолодження. Питання це справді серйозне, бо іржа за кілька років може непомітно «з’їсти» такі недешеві деталі, як блок циліндрів, його голівка, радіатори та численні патрубки. Окремо дістається помпі та гумовим деталям, хоча на них додатково впливають ще й інші чинники.
Нагадаємо, що корінь проблеми корозії в системі охолодження – в етиленгліколі, який є основою більшості сучасних антифризів. У гарячому стані він агресивний до металів, зокрема – до алюмінію та його сплавів, які широко використовуються у конструкції нинішніх силових агрегатів. Тому творці охолоджувальних рідин спрямовують свої зусилля на нейтралізацію цієї небажаної активності антифризів.
G11 та G12 – у чому різниця
Перш за все скажемо, що маркування антифризів за індексом з літерою G – насправді лише внутрішня класифікація концерну Volkswagen AG. Через простоту системи і повсюдне поширення автомобілів VAG вона стала загальновживаною, хоча при тому усі інші автовиробники спираються в першу чергу на свої стандарти (і власну кольорову гаму, до речі).
Отже, обидві рідини – цілком сучасні і відповідають вимогам більшості автомобілів виробництва від 1990-х років до наших днів, хоча після них були створені рідини G12+, G12++, G13.
Антифриз G11 відноситься до категорії гібридних антифризів. У марки Opet до цієї групи належить рідина Opet Super Antifreeze. Її антикорозійні присадки поєднують карбоксилатні та силікатні інгібітори, що відповідають особливостям систем охолодження усіх бензинових і дизельних двигунів. Ця охолоджувальна рідина сама створює суцільний захисний шар на усіх поверхнях системи охолодження, з якими контактує. Від кислотних руйнувань деталі двигуна захищає значний, як кажуть хіміки, буфер лужних властивостей антифризу (показник рН становить 8,6 одиниць у 50%-вій суміші). В результаті інгібітори Super Antifreeze зберігають свою ефективність тривалий термін, від 3 до 5 років.
Антифриз G12 – це вже суто карбоксилатна група антифризів. У компанії Opet до цієї групи належить охолоджувальна рідина Extended Life Antifreeze з покращеними властивостями на рівні G12+. Її антикорозійні властивості підвищує пакет присадок без силікатів, натомість алюмінієві деталі двигуна від корозії ефективно захищає найсучасніша технологія органічних кислот (ОАТ). Opet Extended Life Antifreeze не містить амінів, нітритів, фосфатів, силікатів та інших агресивних до металів речовин. Відповідно, принцип роботи інгібіторів інший: захисний шар G12 створює не на всіх металевих поверхнях, а лише у вогнищах корозії – тобто там, де це дійсно потрібно. Це дає змогу продовжити строк служби антифризу, він складає понад 5 років.
Антифриз чи концентрат?
Як правило, охолоджувальні рідини відомих марок надходять у торгівельну мережу та на СТО як у готовому вигляді, так і в якості концентратів. Якщо говорити про вищезгадані антифризи G11 і G12+ від Opet, то покупець Super Antifreeze та Extended Life Antifreeze може зекономити, купуючи саме концентрати. Обираючи варіант упаковки (1 л, 3 л, 16 кг, 205 л), потрібну кількість готової рідини та її бажану «міцність», власник може узгодити покупку з своїми фінансовими можливостями.
Колір антифризу: чи є різниця?
На це питання можна дати дві відповіді. По-перше, колір не важливий при підборі антифризу, бо виробники часто фарбують рідини на свій розсуд. По-друге, під час експлуатації колір може служити орієнтиром у певних питаннях. Наприклад, в охолоджувальній рідині Opet Super Antifreeze G11 він є індикатором стану антифризу. Блакитна від початку рідина з часом змінює колір спершу на зелений, відтоді її відтінок змінюється майже до чисто жовтого. Це свідчить про поступове спрацювання пакету присадок. При подальшій експлуатації можливе відносне знебарвлення антифризу, що говорить про втрату робочих якостей: якщо власник бажає і надалі зберігати свій двигун від внутрішньої корозії, рідину треба заміняти свіжою.
Якщо коротко
Одне слово, якщо виробник автомобіля не дає жорсткої вказівки щодо типу антифризу, можна використовувати і G11, і G12. Різниця буде у тому, що друга рідина зберігатиме свої захисні властивості протягом більшого строку. І не менш важливим чинником для пересічного автомобіліста буде вибір бренду антифризу – адже тільки шановані компанії можуть гарантувати, що хімічний склад їхнього продукту дійсно відповідає заявленому маркуванню.