Ми давно, і не побоюся цього слова, успішно тестуємо автомобілі, але оскільки цього разу йшлося про тест гірськолижних курортів України, довелося залучати сторонніх спеціалістів – професійних лижників і сноубордистів, так що наш екіпаж розрісся до семи осіб. Потрібен був автомобіль, здатний взяти на борт не тільки всіх інспекторів, а й немалий скарб: лижі, борди, амуніцію, багаж.
Такий знайшовся у Peugeot – новий Traveller, у нашому варіанті – восьмимісний, так що одне крісло залишилося навіть запасним – можна було його в принципі скласти (а тут складається і трансформується все, ну хіба що окрім крісла водія), але в процесі навантаження з’ясувалося, що лижі нормально лягають в широкий багажник і під задні сидіння, так що дрібні речі ми без проблем розмістили в салоні, зокрема на вільному місці. І самі розмістилися з комфортом: це той варіант, коли ти не чекаєш всю дорогу, коли ж нарешті доберешся до бази, а отримуєш справжнє задоволення і від самої подорожі. Компанія швидко здружилася, в салоні склався такий потрібний для приємного вояжу мікроклімат – і в прямому, і в переносному сенсі: в Traveller є клімат-контроль для водія та переднього пасажира, і окремий кондиціонер в салоні – комфортно!
У такій машині взагалі не проблематично махнути без зупинок від Києва до Драгобрату. Тяговитий турбодизель, м’яка, але енергоємна підвіска, адекватна керованість – їдеш і відпочиваєш. Але тут головне для водія – не захоплюватися. Все-таки шість пасажирів на борту, а це відповідальність. Частину якої, втім, Traveller бере на себе: тут є не тільки класичні системи безпеки або, припустимо, круїз-контроль, а й система стеження за втомою водія. Загорілася на приладовій панелі піктограма з чашкою кави – все, стоп, приїхали: слід зробити паузу, розім’ятися, відпочити.
Ви коли-небудь пробували рушити на льоду під гірку на навантаженому мінівені? Ми побоювалися цього моменту, але даремно: Hill Start Assist – як спеціально для наших умов.
Рахуйте самі
Під капотом Peugeot Traveller – 2,0-літровий турбодизель, який здивував нас своїм скромним апетитом. Середня витрата (пробіг у столиці, перегін Київ–Карпати і три дні гірських поїздок) виявився на рівні 8,6 л/100 км.
Економічний 2,0 літровий дизель у парі з 6-ступінчастою АКП забезпечують мінівену достатню динаміку навіть у горах і з повним завантаженням.
Перед виїздом додому ми обнулили витратомір – і на в’їзді в Київ зафіксували цифру суто трасової витрати: 6,7 л/100 км. Для порівняння: купейное місце за маршрутом Воловець–Київ коштує 250-750 грн залежно від класу поїзда. Щоправда, треба врахувати, що ми заправлялися виключно брендовим пальним на АЗК ОККО.
Безпосередньо заправлялися ми двічі. З якісним пальним і придорожнім сервісом проблем у Карпатах немає.
Тростян
Власне, це назва гори, найближчий населений пункт до якої – смт Славське з його залізничним сполученням. Тростянець – місце доволі перспективне, але йому потрібна реконструкція, оскільки вся інфраструктура дуже стара: це відомий курорт регіону ще з часів СРСР. Тут вісім підйомників, з яких тільки один крісельний. Саме тут, на висоті 1232 м, починається одна з найскладніших трас країни і світу. Для спуску на Тростяні є 9 маршрутів всіх трьох рівнів складності, хоча за горою закріпилася слава місця для катання професіоналів. Наші експерти розкритикували ці траси за поганий догляд. Під’їхати сюди можна тільки на повнопривідному авто, замість таксі тут – УАЗ-469, водії беруть 200 грн за ходку від центру Славського. Ночівля в Славському – від 100 грн у приватному секторі до 500-700 грн за номер «стандарт» у хорошому готелі. Є пара готелів біля гори. Тут можна і підкріпитися. Навіть наверху є кафе з прийнятними цінами: глінтвейн – 25 грн, добре поїсти можна за 100 грн. На місці пропонується прокат. Абонемент на підйомники коштує від 150 грн (за 4 підйоми), денний скіпас – 350 грн. Але найголовніша перевага гори Тростян – це чудові пейзажі, які відкриваються з її вершини.
Гора Тростян зручно розташована і має багато трас, але потребує інвестицій.
Плай
Дуже доступний новий гірськолижний комплекс, розташований біля села Плав’я просто на відновленій дорозі до Славського. Повний комплект сервісу – від упорядкованої парковки до готелів, ресторанів та іншого, є навіть 25-метровий басейн. Тут же – котеджне містечко, в якому можна або винайняти окремий будиночок, або придбати його у власність. Все упорядковано, є КПП, охорона, дорога і навіть церква. На горі заввишки 1060 м працюють два зручних крісельних підйомники, пункти прокату спорядження, зокрема і дитячого. Ціни середні: лижі в комплекті – від 120 грн, борд – від 150 грн. Тут 5 трас, які будуть цікаві передусім початківцям. Сподобається тут і любителям активного сімейного відпочинку. Але передбачено ділянки і для спортсменів високого рівня підготовки.
Пилипець
За типом трас цей гірськолижний центр схожий на сусідній Подобовець. Але Пилипець популярніший. Курорт базується на сусідній горі Гимба (1495 м). Тут п’ять підйомників різної довжини, зокрема головний – крісельний. На ньому варто покататися навіть просто з екскурсійною метою: види просто зачаровують. Підйом коштує 40 грн, поїздка вгору-вниз, щоб помилуватися краєвидами, – 70 грн. Лижникам пропонуються абонементи на три години на день, дві та на певну кількість підйомів, дітям – знижка. З верхньої станції (1160 м) можна продовжити подорож до самої вершини на ратраці (100 грн) або снігоході (150 грн). Фани фрірайду люблять спускатися звідти вниз – просто до водоспаду Шипіт. Точки громадського харчування є і внизу, і на самій горі. Пообідати можна за 80 грн. Оселитися найзручніше в с. Пилипець. У готелях це коштує 200-500 грн з людини, сніданок – за додаткову плату в 50 грн. Для особливо вибагливих є 4-зірковий готель.
Подобовець
Лижний центр у відносно тихому місці далеко від гамірних курортів і за 12 км від залізничної станції Воловець. Працюють три бугельні підйомники, готелі та ресторанчики-колиби. Знавці високо оцінюють рівень трас Подобовця, яких тут шість. Вважається, що ця гора – для лижників середньої і високої кваліфікації, але є пологий схил для початківців. Протяжність найдовшої з тутешніх трас – 1300 м. Найвідчайдушніші фанати знайдуть тут схили для фрірайду, звідси на лижах можна доїхати до сусідньої гори, де працює курорт Пилипець. Під’їзд до Подобовця не дуже зручний: від асфальтової траси потрібно проїхати близько півкілометра дорогою, яка за певних погодних умов потребуватиме від водія деякого напруження. Разовий підйом на бугелі в Подобовці коштує від 40 грн, денний абонемент – від 350 грн, можна придбати скіпас на 5 або 10 підйомів. Дітям 6-10-річного віку знижка 50%. З додаткових розваг – відвідування 14-метрового водоспаду Шипіт біля підніжжя гори.
Буковель
Найвідоміший гірськолижний курорт України є одним з найбільш комфортних, а тому ціни тут кусаються. Якщо їхати у високий сезон, може виявитися, що поїздка за кордон обійшлася б дешевше. Це як з Єгиптом, куди вирушають на літній відпочинок ті, у кого не вистачило коштів на Одесу. За кількістю трас Буковелю немає рівних в Україні – їх тут понад 60, а підйомників – півтора десятка! Причому як для дітей і новачків, так і для професійних лижників і сноубордистів. Передбачено три траси і для вечірнього катання. Пункти прокату лиж та спорядження тут всюди. Лижі з черевиками – 150-350 грн на день (залежно від класу). Сноуборд з ботами трохи дорожче – 170-330 грн. Шолом – 50-60 грн, окуляри – 30 грн. Інструктор – 780-1100 грн за приватний 2-годинний урок. Скіпас на день катання тут коштує від 1000 грн. По акції (до 9 ранку) – 685 грн з понеділка по четвер. З п’ятниці до неділї – 780 грн (якщо по акції). А чи не можна дешевше? Можна, але ми вам про це не говорили. Біля підйомників частенько чергують таксисти, які скуповують і продають скіпаси. Також промишляють цим і досвідчені туристи, що очікують втомлених лижників. У цьому разі можна купити скіпасс за 250-300 грн.
У Буковелі представлено безліч різних кафе, ресторанів, колиб та піцерій. Немає проблем і з магазинами, в яких ціни на 15-20 % вищі, ніж у столичних супермаркетах. Щодо обідів у закладах, середній чек на людину становить близько 150-200 грн (це якщо не об’їдатися, проте і не замовляти тільки хліб з маслом). Піца – щонайменше 100-120 грн (невелика, 350-500 г). Глінтвейн – 30-80 грн. Маленька пляшка води біля підйомників – 15-20 грн. Якщо захочеться смачно повечеряти з сім’єю, навряд чи це обійдеться менше ніж у 1500 грн. Це якщо запити чимось смачним. У хорошому готелі поблизу трас 2-місний стандарт зі сніданком коштуватиме мінімум 2000 грн, апартаменти – 4500-5000 грн. Окреме шале – 9-20 тис. грн. Скільки в середньому обходиться проживання/харчування/катання в Буковелі? Якщо хочеться відпочити з комфортом і смачною їжею – розраховуйте на 4-5 тис. грн на добу з людини.
Захар Беркут
Це другий курорт, розташований поруч зі Славським, і він – повна протилежність г. Тростян. Сюди легко під’їхати будь-яким автомобілем, є безліч готелів і закладів громадського харчування на будь-який смак. Пообідати тут обійдеться від 50 грн, переночувати в номері «стандарт» – від 350 до 900 грн зі сніданком. Для найвимогливіших поруч із трасою є 3-зірковий готель. Тут буде цікаво навіть тим, хто не катається.
Найдовша в Україні крісельна канатна дорога довжиною 2800 м піднімає на гори Зворець і Високий Верх (1223 м) як лижників, так і піших туристів. 100 грн в обидва кінці (після 15:00) – символічна плата за пейзажі, які відкриваються з крісел канатки під час 29-хвилинної поїздки. Лижники хвалять тутешні траси за живописну обстановку і кав’ярні, що стоять на лісових спусках. Є траси всіх трьох рівнів. Прокат та камера зберігання розташовані біля початку підйомника, а вгорі, на проміжній станції канатки, є торгові ряди із сувенірами та кав’ярні з напоями і закусками. На самій вершині є затишна колиба з кам’яною піччю, непоганий обід тут обійдеться у 100 грн, на другому поверсі – готель. Наверху можна покататися на снігоході (100 грн), спустившись на одну станцію канатки вниз, тут же є пара коротких бугельних підйомників. Але найцікавіше на Захарі – неповторні краєвиди на всі чотири сторони. Кажуть, в ясну погоду звідси видно Львів та Івано-Франківськ. Розташоване поруч смт Славське пропонує широку культурну програму, не пов’язану з лижами: ресторани, боулінг, покатушки на снігоходах і квадроциклах, карпатські чани, пейнтбол і таке інше – аж до художньої галереї.
Драгобрат
За останні роки Драгобрат сильно видозмінився і розвинувся. Готелі і кафе тут ростуть як гриби, а кількість туристів з року в рік збільшується. Пункти прокату лиж та спорядження тут буквально на кожному кроці. Лижі з черевиками – 150 грн, сноуборд із ботами – 200 грн, шолом – 50 грн, окуляри – 30 грн, штани, куртка і рукавички – плюс 200-300 грн. Ціни можуть різнитися залежно від рівня спорядження та екіпіровки, а також від пункту прокату. Скіпаси дуже доступні – 500 грн за денний безліміт. Якщо лижі не їдуть – можна найняти інструктора за 250 грн для персональних уроків. З відмітних особливостей на Драгобраті – широкий вибір місця для катання. Можна піднятися на самий верх і обрати маршрут, яким буде легше, веселіше або цікавіше спускатися. Тут вже залежить від особистих переваг і навичок. Що безперечно, Драгобрат – це справжній рай для любителів фрірайду. Таких схилів і непорушеної цілини, мабуть, важко де-небудь знайти. Насититися адреналіном можна на рік вперед…
По всій території зручно розміщені різні кафе, міні-магазини і ресторани. Для тих, хто заощаджує, є колиби і фаст-фуди, де можна ситно перекусити за 70-100 грн. Глінтвейн – від 25 до 50 грн. Житло обійдеться щонайменше в 350 грн з людини. За ці гроші можна отримати скромний номер на двох (разом 700 грн) зі сніданком. Комфортний і чистий номер у готелі обійдеться в 1200-1600 грн за двох (якщо домовитися, навіть зі сніданком і вечерею).
Під час 4-денної подорожі ми заправляли машину і себе в перевірених місцях: спланували маршрут з комфортними зупинками на АЗК ОККО. Тут завжди можна смачно попоїсти в ресторанах чи кафе на кожній заправці. А за допомогою програми Fishka знайти їх не складно навіть в горах.
Думки
Василь Леськів
віце-президент Асоціації гірськолижних інструкторів України
Багато років їжджу на лижні курорти і можу підтвердити, що мінівен – дуже зручний варіант. Це і незалежність від громадського транспорту на маршруті, і висока мобільність вже на місці. Маючи під рукою такий вен, водій може відвідувати різні траси, щоб обрати ту, яка відповідає його підготовці і дасть найбільше задоволення. Важливо, щоб це був одночасно і комфортабельний, і місткий автомобіль, адже подорож не має виснажувати лижників.
Владислав Чупін
сноубордист
Цей мінівен придумано для великої веселої компанії. Тут багато простору і для пасажирів, і для багажу: помістилося семеро нас, а також лижі, борди, взуття, сумки. Traveller пройшов випробування Карпатами, він комфортно долав ями, а на рівній дорозі швидкість не відчувалася. Машина дуже економічна: на в’їзді в Київ навантажений вен показав середню витрату 6,6 л/100 км. Про недоліки: хотілося б, щоб ззаду були вікна, що відкриваються, і ще – на задньому дивані відчувається «бовтанка» під час об’їзду нерівностей.
Олексій Черняк-Самойленко
Більшу частину шляху я був за кермом Peugeot Traveller. Пощастило чи ні? Звісно, далека дорога – це завжди непросто. Але у випадку з Тревеллером можу сказати, що втома була мінімальною. Посадка дуже висока, тому оглядовість прекрасна. Потужності і тяговитости 2-літрового мотора – з головою. До роботи автомата претензій немає, але сам селектор у вигляді шайби потребує звикання. Також необхідно пристосуватися до блоку управління клімат-контролем: клавіші розкидані по центральній консолі, що спочатку змушує відволікатися від дороги. Загалом машина нагадує рукавичку з казки – має компактний вигляд, а вміщує цілу армію. До речі, на вузьких вуличках рулити веном дуже легко і зручно – знову ж таки, завдяки невеликій довжині. Що я хотів би додати в такій мінівен, так це перегородку між кабіною і пасажирським відсіком. Якщо сусіди галасливі та веселі, рано чи пізно настає момент, коли починаєш заздрити їм і хочеш опинитися на їхньому місці..
Юрій Дербах
Як лижний інструктор зауважу, що це дуже хороший сімейний транспорт для подорожі і пересування великою компанією. Нас було восьмеро і ще чимало спорядження, але їхати було комфортно. Дуже сподобалися плавність ходу і прискорення з повним завантаженням. Також вразили аудіосистема, керування контактами і дзвінками на кермі.
Олексій Запорожець
Скажу з позиції пасажира. Збита, але цілком комфортна підвіска і досить безшумна, незважаючи на серйозні випробування весняним бездоріжжям. З динамікою розгону теж все добре. Кишені та полички для дрібничок є, але все ж хотілося б, щоб їх було побільше. З іншого боку, підстаканники і відділення є для всіх.
Олександр Шумак, сноубордист
Рекомендую Peugeot Traveller для далеких подорожей в компанії, подібної до нашої. Він місткий, комфортний і особливо цінною для лижників є його компактність під час щоденних подорожей Карпатами. Саме завдяки йому ми за три дні побували на п’яти гірськолижних курортах.
Євген Кос, гірськолижник
Це машина з легковими відчуттями, але з величезною місткістю. Комфорт у салоні, як у легковика – за майже 700-кілометровий шлях ніхто з семи пасажирів не втомився. Мені особливо сподобалися задні місця: не тісно, затишно, і пейзажі спостерігати зручно і тільки розгойдування під час маневрів на нерівностях здалося завеликим. Двигун хоч дизель, але дуже тихий і шалено тяговитий.
Автори: Ігор Широкун і Олексій Черняк
Фото авторів