Система автоматичного паркування припинила бути екзотикою, адже використовується сьогодні навіть на масових моделях і вже досягла вже певного рівня досконалості. Як працює ця система і чи можна на неї повністю покластися?
Паркування – один з найскладніших маневрів, з якими зіткається автомобіліст в умовах великого міста. Під час короткого, довжиною в десять – двадцять метрів “маршруту”, водієві доводиться одночасно виконувати кілька маніпуляцій з кермом і педалями, звертаючи увагу на низку важливих обставин: наявність перешкод на шляху, запас вільного простору навколо своїх бамперів і можливу появу транспорту, якому він може завадити.
Досить часто для цього немає багато часу, адже паркування однієї машини зупиняє рух для інших. Цей маневр непростий і автоматизувати його складно. Недаремно систему автопаркування конструктори розробляли і запроваджували довше, ніж інші важливі системи допомоги водію – круїз-контроль, утримання машини у смузі руху, аварійне гальмування тощо.
Як влаштована систему автоматичного паркування
Здавалося б, для самостійного паркування автомобіля якогось надзвичайно складного обладнання не потрібно. Набір датчиків і виконавчих механізмів цілком типовий для сучасного автомобіля, а частина цих компонентів і без того є на борту:
- Датчики, що визначають відстань. Ультразвукові датчики і радари, скануючи простір навколо автомобіля, створюють чітку картину об’єктів навколо нього. Також вони визначають і площу вільного паркомісця, на яке претендує машина, а ще контролюють її рух поряд з об’єктами.
- Сервопривод акселератора. Щоб регулювати швидкість без участі людини, педалі “газу” потрібен електропривод. На більшості сучасних авто так і є незалежно від наявності парк-пілота.
- Сервопривод керма. Аби машина могла самостійно обертати кермо, система використовує його штатний електропідсилювач, який фактично є готовим сервоприводом.
- Сервопривод селектора трансмісії. Вмикати першу передачу чи задній хід АКП під час паркування сучасні машини можуть і самостійно. Перемиканнями керує електронний блок коробки передач.
- Сервопривод гальм. Гальмівна система давно вміє обходитись без участі водія – тиск робочої рідини в системі замість педалі створює спеціальний насос і акумулятор тиску. Парк-пілоту залишається тільки в потрібний момент подати команду на відкриття клапанів.
- Електронний блок управління. Це найважливіший компонент системи автоматичного паркування. Він обробляє дані від радарів, датчиків, камери і сенсорів силового агрегата, та згідно з ними керує рухом автомобіля. Один з ключових аспектів успіху маневру – швидкість, з якою процесор обробляє інформацію.
Як працює автопаркування
Оскільки юридичну відповідальність за безпеку автоматичного паркування несе водій, автомобіль вимагає від нього не лише спостерігання за ходом процесу, а й “замовлення” на старт маневру. Тобто водій повинен натиснути кнопку активації системи і додатково обрати тип паркування – паралельний (вздовж вулиці) чи перпендикулярний (впоперек). Є автомобілі, які визначають тип паркування самостійно.
Вмиканням того чи іншого “поворотника” треба позначити, на якій стороні вулиці, лівій чи правій, ви хочете зупинитись. У деяких моделей за цей вибір відповідає кнопка на екрані мультимедіа.
На більшості сучасних моделей після цих дій треба поволі їхати вздовж вулиці, аж поки система сама (скануючи вільні місця праворуч чи ліворуч) не знайде підходяще “вікно” серед інших машин та об’єктів інфраструктури.
Обравши місце, парк-пілот зупиняється і розпочинає маневр. На ранніх системах водій повинен був сам вмикати передній чи задній хід і регулювати швидкість. Сучасні автопілоти роблять все самостійно, а водій повинен тримати руки і ноги окремо від органів керування. Є моделі, на яких водій повинен весь час паркування утримувати спеціальну кнопку.
Якщо від водія потрібна якась допомога, машина пише своє прохання чи команду на екрані, за яким водій має слідкувати – так само, як і за ситуацією навколо машини.
Водія і пасажирів, які не мають досвіду керування такою системою, найбільше вражає мінімальний “зазор”, який автопілот залишає між власними бамперами і сусідніми машинами. В залежності від рівня системи, це може бути і 60 см біля кожного бампера, і 30 см.
Слід визнати, що зовсім невеликий відсоток водіїв зможе швидко і впевнено запаркуватись в такому маленькому “вікні”. До речі, деякі автовиробники свідомо збільшують цей “зазор” до 50 см перед кожним бампером, щоб запаркована автопілотом машина не створювала проблем раніше залишеним автівкам.
Автопаркувальник наступного покоління
Вже сьогодні в Україні продається кілька моделей, які можуть паркуватись без водія в салоні. Водій виходить з машини, подає їй команду з брелка і вона сама займає вільне місце. І так само парк-пілот послужливо подає машину власнику, коли він підійде і викличе її до себе. Це особливо зручно, коли паркомісце затісне для того, щоб комфортно виходити з машини і сідати в неї.
Park Assist
Як помиляється автопаркувальник
Паркувальні системи на автомобілях випуску 2020-х років можна вважати досконалими, особливо у порівнянні з тими, які встановлювалися на авто попередніх поколінь. Але і вони, на жаль, іноді демонструють певні негаразди. Відзначимо, що трапляється це нечасто і в якихось ускладнених умовах. Що може статись з автопаркувальником:
- Пропускає підходяще вільне місце. Важко сказати, чому так буває, але іноді система не визнає за придатне цілком прийнятне паркомісце і продовжує пошук;
- Лякається пішоходів. Якщо під час пакування на прогнозованому маршруті машини раптом з’являється сторонній об’єкт, автомобіль може припинити маневр і передати управління водієві – мовляв, в мене складності, завершуй сам. Певно, система перестраховується. В такому випадку можна повторити “захід на посадку”;
- Довго думає. На деяких моделях автопаркувальник доволі довго, по 5 – 10 секунд, обмірковує кожну дію. Найчастіше це трапляється при поперечному паркуванні. Також електроніку іноді збивають з пантелику машини, які запарковані криво (не строго вздовж і не строго впоперек) відносно бордюрів;
- В негоду і снігопад. Датчики радарів не люблять, коли їх заліплює мокрим снігом чи сніговою кашею. На щастя, авто завчасно попереджає водія про наявну проблему через повідомлення на екрані.
Слід визнати, що судячи з усього конструктори програмують паркувальні пілоти на максимальну обережність, звідки і виходять вищезгадані затримки і “помилки”. Зрозуміло, що з часом, на наступних моделях авто, і їх вдасться позбутись.
Порада від експертів «Автодім Атлант»
Система автоматичного паркування сьогодні в більшості випадків може замінити водія, і якщо є змога придбати машину з таким функціоналом, це варто зробити. Особливо парк-пілот корисний на тісних парковках, коли доводиться розраховувати дистанцію до кількох сантиметрів. Але це не значить, що водієві не треба вміти ставити машину самостійно.
Такі навички завжди можуть знадобитись, наприклад, якщо вільне паркомісце з’явилося несподівано і запускати процес сканування парковки автопілотом немає змоги. Крім того, завжди приємніше спостерігати за чиєюсь роботою – у тому числі і парк-пілота, коли сам почуваєшся експертом.
До речі, Volkswagen відіграв важливу роль у популяризації цієї функції. Ще в 2006 році бренд запустив систему автопаркування під назвою «Park Assist» на деяких моделях, таких як VW Tiguan і VW Passat. Сучасна система «Park Assist» бренда включає камеру кругового огляду та 12 високоточних ультразвукових датчиків, завдяки яким створюється мапа місцевості навколо авто для розпізнавання та контроля оточення.