На пути развития в мире технологий по автономным автомобилям стоит не только технологические, но законодательные преграды. Когда они будут решены?
Появи на дорогах автомобілів, керованих комп’ютерами, можна очікувати вже через 4 роки – тобто в 2020 році. Про це «Автоцентру» розповів Ремі Бастьян, менеджер з перспективних автономних транспортних засобів концерну Renault під час візиту в технічний центр компанії неподалік від Парижа.
На чому ґрунтується твердження про безпеку автономних автомобілів? Виявляється, у процесі ухвалення рішення про дії у критичній ситуації існує 4 головних етапи. Перший – виявлення небезпеки, наприклад, людей, що переходять дорогу. Другий – оцінка ситуації, включаючи аналіз можливих шляхів вирішення. Наступний етап – фізична реакція на системи керування – поворот керма або удар по педалі гальма. Ну і остання фаза – здійснення маневру автомобіля. Всі ці етапи потребують часу, а комп’ютер може виконати всі ці фази в 10-1000 разів швидше, ніж людина.
Ще одна перевага використання автономних автомобілів – людина може розслабитися, не отримувати стресу від заторів і складних дорожніх ситуацій та зайнятися в дорозі чимось корисним, наприклад, почитати чи подивитися фільм, зайнятися самонавчанням.
Renault вже зараз тестує безпілотні технології на дорогах Франції, а автономний Espace було продемонстровано європейським прем’єр-міністрам на саміті в Амстердамі в квітні 2016 року. Ця машина вже зараз може самостійно прискорюватися і сповільнюватися, підтримувати швидкість, повертати в потрібному напрямку по навігації і змінювати за необхідністю рядність.
Але на шляху повсюдного використання безпілотників поки що стоїть… законодавство. Відповідно до загальносвітової Женевської конвенції про дорожній рух та правової системи більшості країн світу, автомобіль – підвищений засіб небезпеки, і нести відповідальність за нього має тільки людина, яка ним керує. Таким чином, нинішні системи допомоги водієві, які передбачають повне усунення водія з процесу керування, поки що перебувають поза законом. Але творці безпілотників сподіваються, що до 2020 року ця проблема буде розв’язана.
Загалом у процесі переходу керування автомобілем від людини до робота дослідники налічують 5 рівнів. Два перших (разом з нульовим, в якому водій керує без допомоги електроніки), коли людині допомагає електроніка в різних критичних ситуаціях, цілком легальні. Інші – потребують удосконалення законодавства.
Ще одна складність для автономних автомобілів – дороги. Щоб комп’ютер точно знав, куди скеровувати автомобіль, чи можна об’їхати перешкоду тощо, в його пам’яті повинна бути записана вся інформація про дорогу, якою їде автомобіль. По суті, це як карта навігації, тільки більш докладна і точна. Такі дороги мають бути сертифіковані виробником безпілотників (або його партнером, наприклад корпорацією Google). І якщо щось на дорозі зміниться (ремонтні роботи, розмітка, дорожній знак), то цю інформацію необхідно внести в усі комп’ютери безпілотних автомобілів, які їздять по ній.
Частину доріг Франції, наприклад, вже внесено в пам’ять безпілотників. Ще 40 доріг будуть оцифровані до 2020 року. У Швеції частину основних автомагістралей сертифікують для безпілотників до 2018 року, у Південній Кореї до 2021 року внесуть у пам’ять 6 основних автомагістралей. Саме ними зможуть їздити безпілотні автомобілі повністю, без допомоги і контролю людини.
.
Утім, в цій сертифікації доріг йдеться про найбільші автомагістралі найбільш розвинених країн світу. Малі дороги внесуть ще не скоро. Таким чином зрозуміло, що до України така технологія дійде років через надцять. Принаймні після того, як наші дороги стануть хоч трохи схожими на європейські.