X

Гальма і літня спека: що потрібно перевірити на початку сезону

Летний режим движения снимает много ограничений, в частности, в скорости и маневрировании. Вместе с этим появляются дополнительные требования к техническому состоянию машины – и в первую очередь к его тормозам.

Серед причин для перевірки гальм на початку спекотного сезону може бути не лише їхня частіша затребуваність. Справа ще й у тому, що будь-якій системі потрібен періодичний огляд, і зміна сезонів стає додатковою нагодою для цього. Тим більше, що у нещодавню холодну пору гальма працювали в умовах, які сприяють негативним процесам – розвитку корозії, насиченню вологою, руйнуванню гуми тощо.

Що перевірити в гальмах

 У сучасних автомобілях обидві гальмівні системи, робоча і запасна (стоянкова), непрості і часто зав’язані на бортову електроніку, тому не всі її проблеми можна визначити самотужки. Для надійної інспекції гальм слід звертатись до фахівців. Адже саме вони мають відповідні умови, зокрема, потрібне обладнання та необхідні діагностичні програми.

Отже, що перевірити в гальмівній системі:

  • Наявність помилок в пам’яті блоків керування. Через тестер електроніка має показати, чи не було збоїв у пов’язаних з гальмами системах безпеки типу ABS, ESP тощо;
  • Стан колодок і дисків (барабанів). Граничний або близький до граничного знос небезпечний тим, що переходить в неприпустимий без попередження. Це може статись десь у далекій дорозі чи просто в нештатній ситуації. Причому залишок товщини фрикційних накладок треба перевірити на обох колодках кожного колеса, адже колодки у парі можуть зноситися не синхронно. Залишкова товщина колодок та дисків (барабанів) нормується автовиробником і ці цифри є в заводській документації;
  • Стан направляючого апарату колодок. Направляючі, які забезпечують утримання колодок на супорті дискових гальм, через корозію і бруд можуть стати причиною так званого підвисання колодок. На автомобілях з великим пробігом посилювати проблему може втрата гумових ущільнювачів та пружин. Врешті решт це спричиняє нештатну роботу механізму, яка завершуються його відмовою;
  • Якість гальмівної рідини. Варто зазначити, що існує регламент по заміні гальмівної рідини і його потрібно дотримуватись. Гальмівну рідину, в залежності від її типу, треба замінювати кожні 3-4 роки. Справа у тому, що ця рідина має властивість з часом накопичувати у собі вологу. По-перше, це провокує корозію в циліндрах гідроприводу, а по-друге, це знижує температуру кипіння рідини до критичної. Тобто тоді педаль може провалитись навіть не в гірських умовах, а просто посеред великого міста;
  • Вигляд металевих трубопроводів гідроприводу. Про них не можна забувати, адже часто механіки ретельно контролюють лише гумові шланги, які дійсно старішають швидше, ніж сталеві трубопроводи. Проте, якщо машині вже більше 10 років, іржа “гризе” її сталеві трубки, прокладені під днищем та в районі колісних арок. Відповідно, ці трубки можуть без попередження втратити герметичність з тим самим катастрофічним результатом, що і гумові шланги. Як тільки на металевих трубопроводах буде помічена корозія, їх треба негайно замінити. Адже ніхто не може сказати, наскільки довго заражений метал буде протистояти “рудій хворобі”, зберігаючи герметичність.
  • Стан шлангів гідроприводу. Шланги віком старше 5 років треба перевіряти з особливою увагою, а за можливості варто замінити їх превентивно. Нюанс у тому, що результат старіння гуми може  проявитись всередині багатошарового шлангу, а деякі з таких проблем неможливо виявити візуальним оглядом. І ще одна підступна особливість цих деталей полягає в надійності з’єднання власне гумового шланга з металевим штуцером-наконечником. Передбачити руйнування цього стику на старому шлангу неможливо.
  • Стан ручника. Це ваше аварійне, запасне гальмо на випадок відмови основного, тож про нього не можна забувати, особливо на немолодій машині. Стоянкове гальмо має спрацьовувати синхронно на обидва задні колеса і “відпускати” їх повністю. Якщо “ручник” електричний і пов’язаний з системами типу утримання машини на схилі, про його стан також дещо розповість та сама комп’ютерна діагностика.

Для повної впевненості у доброму стані гальм на добре устаткованих СТО їх перевіряють також на стенді типу бігових барабанів. Таке обладнання показує, наскільки ефективно гальма уповільнюють автомобіль, а також синхронність спрацювання механізмів кожного колеса. Такий тест важливий як з точки зору безпеки руху, так і в плані визначення стану системи в цілому.

 Порада від експертів «Автодім Атлант»

 Автовиробники завжди роблять гальмівну систему з максимально можливим запасом надійності, тому що від неї напряму залежить безпека пасажирів авто і тих, хто перебуває поряд на дорозі. Тому гальма служать довше, ніж інші важливі компоненти, і не відмовляють навіть на старих за віком машинах. Це може в певному сенсі притупити пильність автовласників, які часом геть не приділяють уваги гальмівній системі. Це помилково, адже в цій системі дійсно є чому відмовляти, і рано чи пізно це таки станеться. Тому дуже бажано, щоб на машині віком понад п’ять – сім років досвідчений автомеханік робив поглиблену інспекцію робочих і аварійних (стоянкових) гальм при кожному зверненні власника на СТО. Зрозуміло, що це потребуватиме додаткових витрат часу і коштів, але їх не можна навіть порівнювати з тими збитками, які з’являються при відмові гальм, скажімо, посеред міста в годину пік чи на заміській магістралі.