Починаючи з кінця 80-х років минулого століття інженери прагнуть максимально нівелювати різницю між автоматичними та механічними трансмісіями.
Одним із результатів такої роботи стала поява роботизованої «механіки», яка на сьогоднішній день присутня у модельних лінійках майже всіх великих автовиробників.
Які ж переваги та недоліки має такий «робот» у порівнянні з класичним «автоматом»?
Недоліки та особливості робота
Почнемо з конструктивних особливостей «робота», який є механічною коробкою передач, але без третьої педалі. За вижимання зчеплення у такий КП відповідає електропривод (актуатор).
На відміну від автоматичної коробки з гідротрансформатором, конструкція роботизованої «механіки» значно простіша, тому й дешевша у виробництві. Остання перевага відіграла головну роль у швидкій появі «роботів» на багатьох недорогих моделях.
Але, як виявилося, виробники трохи поспішили з масовим запуском такої трансмісії на ринок. Справа в тому, що більшість «роботів», особливо при активній їзді, не забезпечували плавного перемикання передач, дратуючи водіїв ривками та затримками при зміні ступеней, а також відкатом при старті на підйомі. Крім того, роботизовані КП не могли похвалитися високою надійністю.
Роботизована коробка передач з подвійним зчепленням
Поліпшити плавність “роботів” взявся концерн Volkswagen, впровадивши на своїх моделях у середині 2000-х років преселективний “робот” із двома зчепленнями (DSG). Фактично вони стали спрощеними та суттэво быльш дешевими версыями роботизованої коробки передач від Porsche – PDK. У таких трансмісіях парні та непарні передачі розташовані на окремих валах, оснащених індивідуальними зчепленнями.
Новий тип КП хоч і став зовсім недешевим у виробництві, але позбавився повільності перших «роботів» і навіть зміг забезпечити автомобілю динаміку розгону краще, ніж у версій зі звичайною «механікою». Надалі багато провідних автовиробників також почали переходити на подібні “автомати”, замовляючи їх у провідних виробників трансмісій.
Втім, у деяких випадках залишилися питання щодо надійності окремих КП даного типу. Але в порівнянні з колишнім «роботом» плавність і швидкість перемикань зросла просто незрівнянно.
На підтвердження цієї переваги зазначимо, що зараз більшість брендів вже відмовилися від застосування роботів з одним зчепленням і в найближчому майбутньому така трансмісія може піти в історію.
Окрім «швидкострельності», сучасні роботизовані КП з двома зчепленнями перевершують класичні «автомати» і в економічності. Роботи цілком здатні допомагати двигуну витрачати паливо на рівні версій з механікою і навіть менше.
Потрібно сказати, що роботи з двома зчепленнями поділяються на два типи. Простіші та дешевші розраховані на невеликий крутний момент (до 250 Нм) мають так зване “сухе” зчеплення. А для моделей з більшою потужністю та крутним моментом пропонують вже “роботи” з “мокрим” зчепленням”, яке знаходиться в масляній ванні. Такого типу конструкція здатна обробляти істотно вищий крутний момент.
Класичний автомат
Здавалося б, майбутнє «гідротрансформаторних автоматів» вирішено наперед, проте, «стара гвардія» не поспішає здавати свої позиції.
По-перше, розвиток таких трансмісій також не стоїть на місці. Хоча у багатьох автолюбителів «класична» АКП асоціюється з чотириступінчастими «автоматами», що морально застаріли, які не поспішають перемикати швидкості і не особливо дбають про економію палива.
Насправді такі коробки зустрічаються зараз тільки на бюджетних моделях, та й то досить рідко. Переважна частина «автоматів» сьогодні має щонайменше шість швидкостей і пропонують функцію ручної зміни передач.
Більше того, виробники активно збільшують кількість ступенів у таких КП, щоб досягти кращої ефективності економічності. На автомобілях вартістю вище за середнє все частіше з’являються восьми- і навіть дев’ятидіапазонні трансмісії, а деякі бренди, наприклад Ford, вже приваблюють клієнтів «автоматами» на 10 (!) ступенів.
Роботизованими трансмісіями не оснащуються повноцінні позашляховики, тому що на терміні служби «роботів» негативно позначаються тривалі пробуксовки на бездоріжжі та ривки через зміну зчіпних властивостей при контакті чотирьох коліс з дорогою. Хоча все це, за великим рахунком, не дуже корисно і для звичайних АКП.
Автомат чи робот
Різниця між «класичним автоматом» та «роботизованою» механікою з кожним роком зменшується. Якщо «роботи» збережуть темпи “самовдосконалення”, підтягнувши надійність і витривалість, то «гідротрансформаторам» доведеться серйозно потіснитися.