В Україні зараз сильно піднявся рівень води та часто дороги виявляються підтопленими. Як правильно їхати глибокою калюжею, щоб не нашкодити автомобілю.
Максимальна безпечна глибина води не повинна перевищувати 20-25 см – це орієнтовно по нижній кромці дверного отвору. Для більшості кросоверів ця цифра відповідно більша – до 30 см, для серйозних позашляховиків щодо калюжі глибиною 50 і навіть 90 см. А для підготовлених авто ще більше.
Не поспішайте!
Висока швидкість руху з глибокої води небезпечна з двох причин:
- Можна потрапити до невидимої ями на дні
- Піднята на швидкості хвиля може наробити лиха під капотом.
Тому безпечною для легковика можна вважати швидкість близько 10 км/год при оборотах двигуна не нижче 2500 об/хв. Першим мірилом прийнятної глибини калюжі є вихлопна труба. Вона може на якийсь час ховатися під водою, але лише при середніх і високих оборотах двигуна. При меншій частоті обертання коленвала і критичній глибині тиску вихлопних газів у трубі не вистачить для протидії воді, що напирає, і машина заглухне. Якщо глушник таки заллє, доведеться осушити як мінімум кінцевий глушник. Тому з одного боку, потрібно уникати піднімати високу хвилю перед капотом, а з іншого – не втрачати обертів двигуна.
Уникайте різкого перепаду температури
Їзда по глибоких калюжах за деяких умов може завдавати шкоди трансмісії. Холодна вода, різко охолодивши коробку передач, провідні мости, «роздавання», стимулює розрідження у внутрішніх порожнинах цих агрегатів. Агрегати негайно засмоктують – через сапуни і сальники – повітря разом з водою. Змішавшись з олією, волога перешкоджає нормальному мастинню механізмів. Залишаючись спочатку цілком працездатними, вони серйозно постраждають, працюючи у ванні з водомасляної емульсії замість трансмісійної олії. Термін служби “підтоплених” агрегатів трансмісії серйозно скоротиться. Тому при виборі глибини калюжі потрібно враховувати і те, наскільки глибоко зануряться у воду коробка передач, корпуси редукторів і т.п.
Бережіть електрику
Якщо необдумано рухатися глибокими калюжами, вода обов’язково потрапить на роз’єми і блоки електрообладнання. Якщо в них є найменші щільності, порушення герметичності, волога проникне до контактів, на внутрішні компоненти блоків. Через деякий час (від кількох днів до кількох тижнів) це викликає або корозію, або підвищення опору в місцях з’єднання, або коротке замикання. Одним словом, справа закінчиться відмовою “електрики”. Вода, що потрапила на високовольтні дроти та свічки, зупинить мотор. Зазвичай досить просто почекати, залишаючись у салоні, поки дроти та свічки обсохнуть у теплому підкапотному просторі. А краще проїхати трасою щобі малина добре прогрілася а волога віветрилася.
Головне щоб мотор не сьорбнув
Однак, якщо трапиться так, що двигун заглух посеред калюжі, перш за все потрібно переконатися, що він не сьорбнув води через повітрозабірник. За цим може наслідувати гідроудар двигуна, який викликає серйозні пошкодження. Буквально десяти-двадцяти грамів води достатньо, щоб похилилися шатуни, зруйнувалися поршні, блок і головка блоку циліндрів.
Тому так важливо знати висоту повітрозабірника над дорогою свого автомобіля, а ще – уникати високої хвилі перед капотом. Наприклад, у легкового Daewoo Lanos повітрозабірник розташований на висоті 54-55 см від дороги, у кросовера Hyundai Tucson і мінівена Seat Altea XL – по 70-75 см, у спорткупе Peugeot RCZ – 40-45 см. Орієнтуючись на цю цифру, потрібно пам’ятати , що автомобіль, що рухається по глибокій воді, піднімає хвилю, висоту якої потрібно приймати не менше 10-15 сантиметрів.
Гарантований спосіб
Найважливіше правило їзди глибокими калюжами: за найменшої можливості високу воду краще об’їхати. А якщо є сумніви щодо успіху форсування – нікуди не їхати, а почекати: Україна – не Венеція, рано чи пізно велика вода спаде.