Мототранспорт від автомобіля відрізняє простота. Вона – у всьому: пристрої (менше вузлів), утримування (мінімум палива та витратних матеріалів), використання (швидше сідати за кермо, простіше паркуватися)…
Щоправда, ця простота може мати і недоліки: майже цілковита відсутність комфорту, висока ймовірність викрадення, посередня безпека… Але люди придумали кілька видів мототехніки, і у кожного – свої особливості, що дають змогу точніше добрати потрібний транспорт. Споживач здебільшого обирає між мотоциклом і скутером.
Мотоцикл
Це одноколійний двоколісний транспорт із двигуном об’ємом понад 50-80 см куб., механічною (щонайменше 4-ступінчастою) коробкою передач і колесами діаметром понад 15 дюймів. Водій і пасажир сидять верхи на мотоциклі (підніжки зі сторін), а двигун закріплений на рамі, передній або середній частині шасі.
Мотоцикл пристосований до дорогіг будь-якого типу і якості (за рідкісними винятками, звичайно): великі колеса і довгохідна підвіска легко відпрацьовують нерівності, зберігаючи стабільний рух транспортного засобу на доволі високій середній швидкості.
Як правило, сучасні мотоцикли відрізняються хорошою енергооснащеністю і високою динамікою навіть порівняно з автомобілями. Тому більшість із них здатні подарувати водієві задоволення від їзди. З цієї ж причини на мотоциклі добре подорожувати на далекі відстані, зокрема і складними дорогами – вузькими, завантаженими транспортом, зі складним профілем, нерівним або зовсім відсутнім покриттям. Абсолютна більшість мотоциклів мають високий кліренс, що робить їх придатними до їзди путівцями. Зворотний бік цієї медалі – через високо розташований двигун та інші масивні елементи конструкції у мотоциклів високо розташований центр ваги, що ускладнює керування, особливо на невеликих швидкостях. А такий режим руху типовий для багатьох сучасних міст з їх заторами, тягучками, вузькими проїздами у місцях парковки. Багато хто вважає мотоцикл престижним і навіть мужнім видом транспорту, хоча ми не відносили б це визначення до малокубатурних моделей, які майже не відрізняються від мопедів.
Скутери
Скутер, він же моторолер – двоколісний транспортний засіб, на якому водій сидить, поставивши ноги перед собою (підніжки і з боків, і попереду сидіння). Двигун розташований впритул до заднього колеса. Облицювання моторолера закриває всі агрегати, а також ноги водія. Об’єм двигуна, як правило, невеликий (50-80 куб. см, рідше до 150 куб. см і вище), колеса також невеликі: 8-10, рідше – до 15 дюймів. Трансмісія автоматична (варіатор).
Скутер багато в чому комфортабельніший ніж мотоцикл: не потрібно перемикати передачі, нескладно утримувати його від падіння на малій швидкості і під час зупинення. Він захищає водія від дорожнього бруду, за рахунок компактності і низького центру ваги легко маневрує на тісних парковках і вулицях міст. Але, з іншого боку, через невеликі колеса і низьку посадку над дорогою моторолер погано підходить для їзди поза асфальтом, особливо в дощову погоду: маленькі колеса зариваються в грунт, чіпляються за кожну ямку. Як результат – знижується середня швидкість скутера навіть на асфальтованому шосе. Хоча більш-менш виразну динаміку навіть на ідеальній дорозі показують далеко не всі моделі моторолерів.
Важливо, що, порівняно з байком, скутеру притаманні характеристики комфорту: мінімум вібрацій, керування здійснюється без педалей, водій все-таки захищений від бруду і вітру, найчастіше під сидінням є багажник. До речі, на майданчику для ніг попереду сидіння найвідважніші скутеристи іноді успішно прилаштовують свій багаж – аж до мішка картоплі.
Скутер багато хто вважає чимось несерйозним, другорядним і примітивним, хоча насправді це стосується лише деяких моделей. І взагалі, мало який вид транспорту дає власнику такі можливості індивідуалізації: виробники пропонують цілий ряд моделей в дуже різних стилях і конструкторських рішеннях.