Споры об эффективности системы ABS и пользе от ее работы вспыхивают с завидной регулярностью. Одни доказывают, что она только увеличивает тормозной путь и опасна. Другие уверены, что ABS – это ключ к решению всех проблем с торможением.
Щоб зрозуміти, на чий бік стати, ми вирішили провести власний тест системи ABS. І зробили його не в лабораторних умовах, а в польових, максимально наближених до реальної дорожньої ситуації. За 40 років компанія Bosch випустила близько 457 млн комплектів ABS і ESP. Ці системи запобігли величезній кількості ДТП і позитивно вплинули на безпеку дорожнього руху в світі.
Завдання та умови експерименту
Оскільки зараз зима, то ми поставили собі за мету зрозуміти, чи допомагає ABS в суворих зимових дорожніх умовах. Ми вибрали два види покриття, які приносять неприємності автомобілістам: сніговий покрив і розкатана горбиста ожеледь. Випробуваний – наш редакційний Fiat Doblo, взутий в новітню зимову шину Nokian Hakkapeliitta R3. Його завдання – зупинитися. Наше – порівняти довжину гальмівного шляху і можливість контролю траєкторії руху автомобіля. Вправ загалом дві: екстрене гальмування по прямолінійній траєкторії і гальмування з об’їздом перешкоди. Спочатку гальмуємо з ABS, потім – без. Вихідна швидкість руху у всіх випадках невелика – 40 км/год.
Гальмуємо у снігу
Ми почали експеримент на ділянці зі сніговим покривом товщиною 5-10 см. Такі дорожні умови виникають під час рясних снігопадів до того, як дороги розчистить техніка. Перша вправа – екстрене гальмування по прямолінійній траєкторії. Незважаючи на те, що такий тип поверхні не є дуже слизьким, скрегіт ABS чути відразу після натискання на педаль гальма. За результатами трьох заїздів середня довжина гальмівного шляху склала 19 метрів. Примітно, що в першій спробі був показаний найкоротший шлях (16 м), а в третій – найдовший (23 м).
Гальмування без системи ABS нас приємно вразило: в першій спробі машині знадобилося 12 метрів, щоб зупинитися. Заблоковані колеса одразу «докопалися» до основного покриття (гравій) і ефективно забарилися машину. Друга спроба – 16 метрів. Третя спроба підтвердила результати першої – знову 12 метрів. Якщо криги під снігом немає, без ABS гальмівний шлях вийшов меншим. Середній результат – 13,3 м.
Переходимо до гальмування з об’їздом перешкоди (його ми розташували на відстані 7,5 м від точки початку гальмування). Ми поставили водієві завдання не відпускати педаль гальма ні в якому разі і працювати тільки кермом, щоб обігнути «перешкоду». І у всіх трьох спробах він її не зачепив. Мінімальний гальмівний шлях – 18 метрів, максимальний – 26. В середньому – 23 метри.
Для тестів з відключеною ABS ми збільшили відстань до перешкоди до 10 метрів. Завдання у водія таке саме: не відпускаючи педаль, намагатися кермом обігнути перешкоду. Перша спроба показала таке: з вивернутими вліво колесами наш Doblo проковзав 15 метрів і зупинився, зачепивши один з конусів, що імітують бар’єр. Друга спроба виявилася цікавішою – машина зупинилася до бар’єру, намацавши заблокованими колесами грунт. Результат – 9 метрів гальмівного шляху! Третій тест – два збитих конуси і 14 метрів гальмівного шляху.
Підсумок: у снігу (за умови, що під ним твердий грунт, а не лід) без ABS можна зупинитися швидше, але уникнути зіткнення з перешкодою, швидше за все, не вдасться. З ABS гальмівний шлях збільшується, але дозволяє зберегти контроль над керованістю автомобіля. |
Гальмуємо на крижаній поверхні
Ожеледь, імовірно, – найнебезпечніший ворог водія. Недооцінювати небезпеку криги під колесами не можна. Починаємо з прямолінійного гальмування без перешкод зі швидкістю 40 км/год. Починаємо традиційно з увімкненою AВS. Результат першого заїзду – 25 метрів. Це, власне, довжина нашої траси. Другий заїзд – майже 23 метри. Третій – 26 метрів. Середній результат – 24,5 м. Треба зазначити, що у всіх випадках через нерівності на кризі автомобіль намагався ухилитися з траєкторії, але легко коригувався кермом.
Тепер пробуємо без AВS. Перша спроба – 26 метрів. Машина трохи відійшла від прямолінійної траєкторії, і з цим зробити нічого не можна було. Під час другої спроби автомобіль вийшов за межі тестової дистанції і відхилився від прямолінійної траєкторії аж на 3 метри! У реальному житті це означає: потрапив навіть не в сусідню смугу, а через одну! Гальмівний шлях становив 34 метри. Третя спроба – 32 метри.
Тепер гальмування з об’їздом бар’єру, розташованого за 10 метрів від початку гальмування. Перші три заїзди – з активною AВS. Умова для водія – не відпустити педаль гальма і працювати тільки кермом. Перша спроба вдала – машина уникла перешкоди і зупинилася за 20 метрів від точки входу в зону гальмування. Аналогічні результати ми отримали в другому і третьому заїзді. Середній результат – 22,3 метра.
Далі починається найцікавіше – спроба об’їхати бар’єр по кризі на машині з неактивною ABS. Тут ми працювали двома методами – з безперервним натисканням на педаль і з її відпусканням в момент маневрування. Дива не сталося: у всіх випадках спроби об’їхати перешкоду приводили до неконтрольованого зміщення автомобіля, а гальмівний шлях перевищував навіть той, що ми припускали. Повний провал заїздів без AВS. Машина абсолютно неконтрольована, і жодного разу не змогла обігнути перешкоду.
Підсумок: система AВS справді дозволяє водієві контролювати автомобіль у гальмуванні на небезпечних покриттях. А на кризі – навіть може скоротити гальмівний шлях. Випадків, коли під час гальмування потрібно ще й «відрулювати», буває дуже багато – і саме тут AВS може допомогти. Але це не означає, що вона дає можливість їздити в ожеледь, як по сухому асфальту. Багато залежить від майстерності водія і вміння оцінювати ситуацію. Гальмування – не завжди найкраще рішення. |