Переобладнавши машину для роботи на газі, автовласник часто і не підозрює, що є кілька тонкощів, які обов’язково слід враховувати при експлуатації. В першу чергу це позитивні моменти, є кілька ускладнень, а є просто речі, які треба поміняти у свідомості.
Сучасне ГБО за технічним рівнем не відстає від самих автомобілів, відповідно, експлуатація авто відбувається як на бензині, так і на газі без зайвих зусиль водія. Навіть заправка газом відбувається без його втручання, адже на АЗК водій повинен вказати заправнику, де розташований заправний пристрій, а решта – це вже клопіт фахівця.
Мало хто з дрібних установників проводить новоспеченому власнику газифікованої машини інструктаж, і лише на пристойних СТО розповідають ази експлуатації. Наприклад, часто автомобілісти не знають, що бак авто завжди має бути заповнений бензином не менш як на чверть. Адже в автомобілях з ГБО бензин використовується при прогріві, а в деяких системах ще й при перевищенні оборотів двигуна вище, наприклад, 4000 об/хв (автоматично перемикається на бензин або відбувається додаткове впорскування порції бензину). У двигунах із прямим упорскуванням типу TSI бензин хоч і в невеликих кількостях, але витрачається разом із газом (співвідношення бензин/газ становить від 30:70 до 5:95).
Певно, не всі усвідомлюють, що ГБО по суті є дублюючою паливною системою. І у разі виходу з ладу штатного бензонасоса чи форсунок, навіть на ГБО 4 покоління існує можливість завести мотор на газі. Так, цей режим вважається аварійним і кількість запусків обмежена, але щонайменше на те, щоб дотягнути до СТО, такий варіант цілком допустимий. Але головне після аварійного пуску – мотору треба дати попрацювати на холостому ходу, щоб газовий редуктор не обмерз.
Суттєвий аспект експлуатації машини з ГБО – особлива увага до герметичності. Ні за яких умов біля машини не має бути запаху газу. Найменші його ознаки свідчать про негерметичність або про неправильне налаштування паливної системи. І в першому, і в другому випадку слід негайно перекрити вентиль на мультиклапані, перейти на бензин і вирушити на СТО для усунення несправності.
Олива для мотора з ГБО
Умови змащування двигуна, який працює на скрапленому пропан-бутані, дещо відрізняються від роботи на класичному бензині. З одного боку, на відміну від рідкого бензину, газоподібне паливо не змиває зі стінок циліндра оливу – відповідно, циліндро-поршнева група зношується менше.
А з іншого, теплота згоряння газоповітряної суміші вища і горить вона довше, тому й температура в циліндрах двигуна вища. Через це мастило окислюється швидше. Якщо трапляються якісь додаткові умови, що теж провокують підвищення температури деталей в камері згорання – наприклад, надто бідна чи надто багата робоча суміш – олива буле перегріватися.
Вуглеводнева складова оливи перетворюється при цьому на сажу та смоли, тобто те, що мотористи називають нагаром. От він і робить свою чорну справу – забиває зазори, чим обмежує рухомість поршневих кілець та клапанів. Через це погіршується прилягання кілець, падає компресія у циліндрах, в ньому залишається ще більше оливи, вона утворює новий нагар і так далі. Це замкнене коло розірвати вже не можна – двигун потрібно або серйозно промивати, або розбирати для ремонту.
Щоб після переходу двигун не отримав таких проблем, дуже бажано використовувати спеціальні оливи з маркуванням LPG. Їхня головна відмінність – підвищена термічна стійкість та поліпшені миючі властивості. Ці якості виключають ймовірність нештатного нагароутворення прироботі мотору на газі.
Яку моторну оливу LPG обрати
Відразу декілька спеціальних «газових» моторних олив є, наприклад, в продуктовій лінійці компанії OPET. Це сорти з різною базовою основою в різних, найбільш поширених в Україні класах в’язкості. Це повністю синтетична олива Fullmax LPG 5W-40 (ACEA A3/B4; API SN), олива на синтетичній основі Fullmax LPG 10W-40 (ACEA A3/B4; API SL/CF) та олива на синтетичній основі Fulllife LPG 5W-30 ( ACEA A5/B5, A1/B1; API SL/CF; Renault RN 0700).
Хіміки компанії при створенні цих сортів велику увагу приділили балансу компонентів – підбору базової оливи, антиокислювальних та мийнодиспергуючих присадок. Останні запобігають і утворенню відкладень у двигуні, і накопиченню їх у потенційно небезпечних місцях. Нагари, шлаки і продукти окислення, що вже утворилися, ці присадки змивають з поверхонь двигуна і утримують у вигляді мікроскопічних частинок в об’ємі масла – щоб вони врешті решт осіли у фільтрі.
Фільтри – газові та інші
До речі, про фільтрацію. В автомобілі з встановленим ГБО є два додаткові фільтри. На шляху від балона до впускного колектора пропан-бутан очищується спочатку у своїй рідкій фазі – на вході в редуктор. А після нього проходить через фільтр парової фази, встановлений перед форсунками. Скраплений автогаз в Україні не відрізняється високою якістю, але ці фільтри достатньо ефективні, щоб утримати інтервал заміни на вагомих 10 000 км – на рівні планових ТО для всього комплекту газобалонного обладнання.
І ТО для ГБО в цілому, і заміну фільтрів зокрема рекомендується робити на спеціалізованому СТО. Справа у тому, що після встановлення чистих фільтрів може знадобитися додаткове регулювання системи. До речі, на машині з ГБО бензиновий фільтр теж треба замінювати строго за заводським регламентом. Адже навіть під час їзди на газі бензонасос все одно працює і прокачує бензин по системі паливо. Це потрібно для збереження паливної системі у робочому стані і для того, щоб двигун міг миттєво перейти на бензин.
Газові балони
Резервуари для газу бувають циліндричними і тороїдальними, вони підбираються в залежності за місцем розташування і бувають об’ємом від 20 до 200 л. Але який би літраж не був вказаний на вашому балоні, заправляти його можна не більше ніж на 80% від заявленої ємності. Решту 20% є паровою «подушкою», здатною компенсувати зростання тиску при збільшенні температури. Наприклад, взимку автомобіль був заправлений на вулиці при -15, а потім заїхав у опалювальний бокс (+10 градусів) – газ нагрівся і розширився. Якщо подушки не буде, балон не розірве, оскільки передбачено аварійний клапан, що скидає надлишок в атмосферу.
Якщо виходити із зазначених цифр, то в 43-літровий балон має поміститися 35-37 літрів газу. І якщо на АЗС вас переконують, що задули більше, вимагайте контрольних вимірів! Але тільки якщо впевнені, що установник на ваше прохання або свою ініціативу не підігнув поплавок рівня. Майте на увазі, що запас газу на борту зменшує фактичну вантажопідйомність автомобіля. Адже маса самого балона – 20-30 кг та й газу в ньому від 30 до 100 літрів. Наприклад, заправлений 43-літровий балон важить 43 кг (22 кг + 21 кг), 100-літровий – 72 кг (28 кг + 44 кг).
Деякі автовласники уникають зовнішнього тороїдального балона з побоювань «чіпляти їм за дорогу», але найчастіше ці страхи є безпідставними. Балони достатньо міцні, бо виготовлені зі сталі завтовшки 3 мм, а головне, майже завжди за розмірами відповідають штатній запасці і не виступають знизу за габарит авто.
Газ для «гарячих»
Серед любителів «відірватись» за кермом існує думка, що газ для таких авто неприпустимий, адже при роботі на підвищених оборотах двигун і на бензині отримує чималі навантаження, а на газовому паливі піддається ще й додатковим тепловим впливам. І якщо раніше це справді було проблемою, то сучасне ГБО має функцію довприску бензину і навіть автоматичного перемикання паливних режимів. При переобладнанні авто або при черговому ТО попросіть майстрів виставити поріг довприска (наприклад, з 3500 до 4000 об/хв) та подальшого переходу на бензин після 4000 об/хв. У результаті, після розкручування двигуна вище 3500 об/хв., отримувати додаткову порцію бензину, після 4000 об/хв перемикатися на бензин, а при скиданні обертів знову переходити на газ. Крім того, при експлуатації «запальничок» на газі рекомендується використання спеціальних масел, що захищають деталі двигуна в граничних навантажувальних, а відповідно і температурних режимах.
Багато автовласників чули міф про те, що після встановлення ГБО прогорають клапани. Але основна причина прогару – це несвоєчасне або некваліфіковане ТО. При багатої або гомогенної (λ=1) суміші частина термічного навантаження «знімає» незгоріле паливо, а при бідній паливній суміші відбувається значне збільшення температурного режиму роботи клапанів та їх сідел. А на бідній газо-повітряній суміші температура підвищується відразу на значні 200-250 °С. Крім того, газоповітряна суміш горить повільніше, тому процес може продовжуватися навіть після відкриття випускного клапана. При цьому клапани та їх сідла піддаються перегріву, що знову ж таки призведе до прогару. Виходячи з цього, можна сказати, що уникнути прогар можна за допомогою правильного налаштування штатної паливної системи, підбору правильного ГБО, його кваліфікованого налаштування, а також обов’язкової періодичної перевірки клапанів і при необхідності їх регулювання.
Своєчасне обслуговування допоможе уникнути поширеної проблеми із прогаром клапанів.
Газ зимовий та літній
Існує два види газового палива LPG: літнє (до 50% пропану) та зимове (до 90%). При використанні кожного їх змінюється і паливо-повітряна суміш. Тому для кожного із сезонів бажано проводити міні-ТО. До зимового сезону рекомендується замінити фільтри, бо вміст конденсату та вологи в них у морози призведе до їх замерзання та знизить пропускну здатність.
Крім того, варто пройти обов’язкове комп’ютерне регулювання, адаптувавши ГБО до іншого складу газу та встановивши вищу температуру переходу на газ. Перевірте систему запалювання, адже деякі несправності влітку можуть нівелюватися, а взимку виявляться повною мірою.
До літнього періоду варто переглянути фільтри, відкоригувати момент автоматичного перемикання на газ і налагодити систему під літнє паливо. Не буде зайвим перевірити систему на герметичність, адже затвердіння гумових елементів значно підвищує можливість появи витоків газу.
В цілому можна сказати, що за умови мінімальної уваги до ГБО воно буде служити власникові вірою і правдою. Звісно, за умови, що сам комплект при покупці був обраний достатньо якісний.