На 91-му році життя після тривалої хвороби помер легендарний британський гонщик і пілот Формули-1 сер Стірлінг Мосс. За свою довгу кар’єру він встиг не тільки виступити за кілька команд у королівських перегонах, а й стати легендою кузовних перегонів. Загалом на його рахунку 529 заїздів і 212 перемог.
Початок кар’єри
Із самого початку кар’єри Мосс не зациклювався на одному виді перегонів. Крім успішного виступу у Формулі-3 (найсильнішим у цьому дивізіоні наш герой став вже в 1948-му році), Стірлінг сідав за кермо в різних категоріях. Jaguar, HWM, Frazer-Nash, Porsche, OSCA, Maserati, Cooper, Aston Martin, Lister і Ferrari – ось далеко не повний перелік машин, за кермо яких сідав універсальний гонщик Стірлінг Мосс.
За кермом Sunbeam Talbot Мосс тричі поспіль виграв Альпійський кубок і фінішував другим на ралі Монте-Карло 1952 року. Однак у Формулі-1 нашому герою довгий час не вдавалося заявити про себе. Виступаючи за HWM і Connaught він став найшвидшим гонщиком в історії обох команд. І якщо результати на місцевих етапах були непоганими, змагатися з Alfa Romeo, Maserati і Ferrari Моссу було не під силу.
Справжнім проривом для Мосса стала купівля Maserati 250F. Не найновіша машина не завадила Стірлінгу і його батькові Альфреду заявити про талант Мосса. Третє місце в перших же перегонах показало справжній талант молодого гонщика. Після подіуму в Спа було краще коло в Сільверстоуні і третя кваліфікаційна позиція на старому “Нюрбургрингу”.
Сезон-1954 гонщик закінчував у заводській команді Maseratti поряд з Альберто Аскарі і Хосе-Фройланом Гонсалесом. У такій авторитетній компанії Стірлінг не знітився і на трасі в Олтон-парку, саме він виграв позазаліковий “Золотий кубок”.
Протистояння з Фанхіо
Між сезонами 1954-го і 1956-го років Стірлінг Мосс провів один сезон у команді-домінаторі тих років. Молодому пілоту належало стати напарником великого Хуана Фанхіо в Mercedes. Карл Клінг і Ганс Герман, що виступали разом з аргентинцем, не могли навіть нав’язати боротьбу чемпіону. Тому Альфред Нойбауер вирішив узяти в команду молодого і амбітного Стірлінга.
Для Фанхіо молодий пілот став прекрасним стимулом. Мосс не претендував на лідерство, але надавав потрібний пресинг в перегонах і кваліфікаціях. Про що говорити, якщо одразу в перших перегонах сезону на Сільверстоуні саме британець зайняв поул і виграв гран-прі. Гонщики Mercedes завершили сезон на двох перших позиціях, але Mercedes пішов з перегонів. Фанхіо вирішив перебратися в Ferrari, а Мосс повернувся в Maserati.
У наступному сезоні між колишніми напарниками розгорнулася вже справжня боротьба за титул. Стірлінг виграв у Монако і Монці, але в таблиці поступився трьома очками. Історія майже повністю повторилася в сезоні 1957 р. Тільки за кермом Maseratti був уже Фанхіо, а Стірлінг залишив цю команду, щоб приєднатися до британського проекту Vanwall. Після цього Фанхіо припинив регулярні виступи в королівських перегонах, і всі очікували, що ось тепер Стірлінг Мосс зробить те, до чого йшов всі ці роки. Він залишився в Vanwall, вступивши в сезоні 1958-го в ранзі фаворита.
Завершення кар’єри
Однак чемпіоном Моссу стати не вдалося. Титул він програв на вулицях Порту. Причому спочатку судді хотіли дискваліфікувати Майка Хоторна, що прийшов другим. Пілот Ferrari запустив заглохлий мотор, “розкотивши” машину на спуску з пагорба і рухаючись проти руху. Але Мосс наполіг на тому, що конкурент зробив це поза трасою, а отже нічого не порушив. Так Хоторн став першим британським чемпіоном світу, обійшовши Мосса на одне очко.
Після цього сезону Vanwall пішов з Формули-1, а Мосс переїхав до знайомого RRC Walker, але також провів кілька перегонів за молоду команду British Racing Partnership свого батька Альфреда. Сезон-1959 Стірлінг закінчив третім, здобувши дві перемоги. Однак рішення Роба Вокера поміняти техніку Cooper на Lotus виявилося фатальним для Мосса.
Під час тренувань в Спа Мосс потрапив в аварію на старій ділянці. Швидкість у момент удару досягала 200 кілометрів на годину, так що у гонщика зафіксували переломи обох ніг, ребер, пошкодження хребта. Це була перша в кар’єрі британця серйозна аварія. Стірлінг вибув з ладу на кілька місяців, але коли повернувся, був, як і раніше, швидким. Він вигравав на спорткарах від Ferrari і Porsche, а у Формулі-1 навіть виграв гран-прі США на Lotus.
Стірлінгу виповнилося 32, і він повністю оговтався від травм, готуючись до боротьби за чемпіонство. Причому його талант визнали навіть у Ferrari – сам Енцо погодився побудувати для Мосса машину новітньої специфікації, але віддати її на обслуговування в команду Вокера. А лише через три тижні, 23 квітня, під час тестів на Lotus в Гудвуді, Стірлінг потрапив в найсерйознішу аварію свого життя. Протягом місяця він був між життям і смертю, а ліва сторона його тіла часом відмовлялася слухатися.
Лікарі наполягали, щоб Мосс продовжував лікування, але одного разу гонщик втік і поїхав у Гудвуд, де здійснив кілька кіл на спорткарі Lotus 19. Результат виявився дуже хорошим, лише на кілька десятих гірший за його особистий рекорд. Але колишніх відчуттів не було. Йому не вдавалося направляти машину по траєкторії так само природно, як раніше. Не виходило і повністю концентруватися на водінні. Стірлінг був категоричний – якщо він не може пілотувати як раніше, то не робитиме цього зовсім. І оголосив про відхід з перегонів.
Спадок Мосса
Коли Ніко Росберг виграв свій титул у 2016 році, це крім іншого означало, що сер Стірлінг Мосс знову став найуспішнішим гонщиком в історії Формули-1, жодного разу не перемігши у чемпіонаті. А для тих, хто цікавиться історією автоспорту, Мосс не просто став знаковою фігурою в перегонах 1950-х і самого початку 1960-х. За своїм рівнем і талантом він перевершує багатьох чемпіонів, і навіть багаторазових, Формули-1.
А за універсальністю, за здатністю їхати швидко на чому завгодно сер Стірлінг взагалі навряд чи мав собі рівних. Що говорити, якщо Енцо Феррарі завжди, відповідаючи на запитання про накращого гонщика в історії, називав два імені: легенду довоєнних років Таціо Нуволарі і Стірлінга Мосса.