На європейських дорогах сьогодні досить часто можна зустріти досить цікавий ззовні компактний електромобіль City EL. Він має три колеса та розрахований на одного дорослого. За сидінням водія є багажник на 300 л і можливість установки дитячого крісла (обличчям проти ходу). Так ось, на початку 2000-х ця машинка стала наймасовішим електромобілем у Європі – на той час було реалізовано понад 6000 од.
City EL був розроблений у Данії компанією EL Trans AS та дебютував на ринку у 1987 році. А з 2012 року виробництво машини передали до Німеччини – на фірму Сity Com GmbH. Кузов автомобіля виготовлений із склопластикових сендвіч панелей, заповнених жорстким пінопластом. Стінки завтовшки 15 см добре амортизують удар під час зіткнення.
На вулицях Гетеборгa. Фото Леоніда Гоголєва
Звичних дверей тут немає – щоб потрапити до салону, потрібно відкинути всю верхню частину кузова, як на легендарних мікролітражках Messerschmitt 50-х років. Триколіски City EL пропонувалися з трьома варіантами кузова – з повністю закритим, відкритим та типу «тарга» (на фото) з частково брезентовим верхом.
Перші City EL оснащувалися електромотором лише 0,8 кВт, а з 1990 року почали встановлювати двигун на 2,5 кВт. Його підживлювали три свинцеві батареї ємністю 80 Ач. Машина пропонувалася у двох версіях – з максимальною швидкістю 40 км/год та запасом ходу 60 – 70 км, та більш швидкохідна – 55 км/год, але з меншим запасом – 40 – 50 км.
На вулицях Гетеборга. Фото Леоніда Гоголєва
На нашому фото показана пізніша версія Fact 4, яка комплектувалася вже чотирма свинцевими батареями та мотором потужністю 4 кВт. Така машина має максимальну швидкість 63 км/год і може проїхати без підзарядки до 90 км.
Відзначимо, що паралельно на цю модель почали встановлюватися як опція і літій-іонні батареї. Останні були набагато легші за свинцеві – 45 кг проти 120 і забезпечували запас ходу до 120 км. Споряджена маса City EL без акумуляторів складала 160 км, а повна могла досягати 400 кг.
