Скарби Ізміру - автомобілі з Key Museum (відео)
Key Museum заснував Мурат Озгоркей – голова великої багатогалузевої компанії Ozgorgey Group. Експозиція була відкрита для відвідувачів 2001 року. Площа виставкових залів складає 7000 м кв. є і своя реставраційна майстерня. На огляд публіки представлено 130 автомобілів, 40 мотоциклів, а також 2500 моделей техніки у різних масштабах. Ми розповімо про найцікавіші на наш погляд експонати музею.
Срібна примара
Автомобілі англійської марки Rolls-Royce вже більше століття є символом комфорту та високої якості. Компанію заснував у грудні 1904 року механік Фредерік Генрій Ройс та підприємець Чарльз Стюарт Роллс. Ще у квітні цього ж року перший з них виготовив автомобіль моделі 10HP. На наступний рік з’явилися моделі 15HP, 20HP та 30HP.
У 1906 р. була представлена машина Rolls-Royce 40/50HP, що стала етапною. Деякі дослідники вважають її першим у світі автомобілем найвищого класу. Деталі автомобіля відрізнялися виключно точністю виготовлення, а складання – особливою ретельністю. У результаті модель була напрочуд безшумна на ходу. І ще одне: один із ранніх автомобілів, 13-й за рахунком, був пофарбований у сріблястий колір. Тож незабаром модель – і небезпідставно – отримала офіційну назву Silver Ghost – «Срібна примара».
Ця машина випускалася у Великій Британії до 1925 р., а також у США в 1920 – 1926 рр. Усього вироблено 7478 од. В експозиції – версія з надзвичайно високим капотом, датована чомусь 1927 роком. А ще одна машина – 1924 р. (на фото) цікава тим, що випущена американським ательє New Haven Coach (м. Бранфорд, штат Коннектикут), з кузовом Salamanca, названим так на честь міста в Північній Іспанії. Цікаво, що решітка радіатора автомобіля обладнана рухомими горизонтальними жалюзі, які відкривалися для збільшення потоку повітря. Двигун встановлений 6-циліндровий, робочим об’ємом 7428 см. куб. потужністю 75 к. с.
Паровий раритет
У перші роки XX століття поряд із бензиновими моделями були дуже популярні легкові автомобілі з електричними та паровими двигунами. У музеї є рідкісний автомобіль американської фірми Toledo, яка існувала зовсім недовго – з 1901 до 1903 р. Двоциліндровий паровий двигун розвиває 6,5 к.с. Ця машина мала не традиційне кругле кермо, а довгий важіль, т.з. «Коров’ячий хвіст». Шини – з натурального каучуку, тому абсолютно білі.
Одноциліндровий капотник
Маловідома англійська фірма Adams випускала автомобілі з 1905 по 1914 р. Це був важливий період в історії автомобіля. Росли потужність та розміри двигуна. Йому було вже тісно десь унизу, і його стали встановлювати попереду, під досить об’ємним капотом. Привід здійснювався на задню вісь – ланцюгом, а на деяких зразках – і вже карданним валом. Загалом машини стали довшими. У ці роки сформувалася класична схема автомобіля. У музеї представлено унікальний екземпляр 1907 року. Під цілком солідним на вигляд капотом ховається одноциліндровий двигун потужністю всього в 10 к. с. Таких машин було випущено 52 од. Варто зауважити, що у названої вище компанії була тезка – теж фірма Adams, теж на британських островах, і тієї ж ери – 1903 – 1906 рр.
Рідкісна «Стріла»
Давно забуту фірму Pierce-Arrow заснував у США 1901 р. Джордж Н. Пірс. Слово «аrrow» у назві перекладається як «стріла». Компанія випускала легкові автомобілі до 1938 р., а також вантажівки та автобуси (1910 – 1932 рр.). Представлена в музеї модель Pierce-Arrow Twelve Sedan випущена в 1934 р. Двигун (12-ціл., 4380 см куб.) має потужність 160 к.с. Машина розвиває 145 км/год. Усього було виготовлено 2856 од. – за американськими масштабами крапля у морі.
Пожежник довгожитель
Американська компанія Ahrens Fox (м. Цинциннаті, штат Огайон) випускала пожежні автомобілі, а також деяку іншу спеціальну автотехніку у 1911 – 1956 роках. Як відомо, пожежні машини їздять небагато і тому живуть дуже довго. За 45 років свого існування компанія виготовила щонайменше 900 шасі. І на 1975 р., близько 200 машин ще продовжували нести службу. У музеї представлений автомобіль Ahrens Fox P-S-14 1930 року випуску, призначений для перевезення пожежних рукавів, ручної помпи і т. д. Його 6-циліндровий мотор має вражаючий робочий об’єм 18 350 см. куб.
Передньопривідний ветеран
Перший у США передньопривідний автомобіль, модель L29, був випущений 1929 р. компанією Cord (м. Оберн), названою так на честь засновника – І. Корда. У 1936 році з’явилася модель Cord 812, з модною зовнішністю, зокрема з фарами, що ховають в крила. Це було дітище відомого стиліста Гордона Беріг. Усього випустили 2830 таких машин. Більшість були 4-дверними седанами і тільки 134 – дводверними кабріолетами 812SC. Один із них, випуску 1937 р., і красується в експозиції. Мотор V8 (4129 см. куб., 185 к. с.) дозволяє розвивати 177 км/год.
У костюмі із пластику
У 1953 р. американська компанія Kaiser, яка зазнавала фінансових труднощів, об’єдналася з фірмою Willys. У результаті з’явився двомісний спортивний кабріолет Kaiser Darrin. Машина мала кузов зі склопластику та зсувні двері. Але ця новинка не врятувала комерційну ситуацію. Було виготовлено всього 435 таких машин і в 1955 році компанія припинила існування в США. У музеї представлено автомобіль Kaiser Darrin 1954 р. в. Завдяки “шістці” (2638 см. куб., 90 к. с.) він розвиває 152 км/год. Потрібно сказати, що тоді в США був ще один серійний автомобіль з кузовом зі склопластику – те ж 2-місний – Chevrolet Corvette. Він дебютував у Нью-Йорку в тому ж 1953 році, але раніше, ніж Kaizer Darrin – 1-го січня.
Стретч-плагіатор
У 1953 році у розвитку дизайну легкових автомобілів Mercedes-Benz настав новий етап. Почався випуск моделі 180, яка отримала принципово інший кузов – так званого понтонного типу, тобто з боковинами без крил. У музеї представлено унікальний стретч Mercedes-Benz Ponton Limousine.
Цікаво, що в екстер’єрі цієї громіздкої машини широко використані компоненти значно компактнішої серійної моделі Mercedes-Benz 219 (1956 – 1959 рр.). Це і решітка радіатора, і вітрове скло, і світлові прилади, і навіть молдинги. А ось мотор взяли, якщо вірити хромованому напису на багажнику, від набагато потужнішого автомобіля – Mercedes-Benz 280S Automatic (1965 – 1978 рр.). Цей рядний 6-циліндровий двигун має робочий об’єм 2778 см куб. та розвиває 160 к. с. З ним у парі працює автоматична коробка передач.
Престижний француз
Автомобілі Facel Vega відносяться до найпрестижніших і рідкісних французьких автомобілів. Ці спортивні автомобілі вироблялися Парижі в 1954 – 1965 рр. На музейному стенді красується модель HK500 випуску 1960 року – дводверне купе з фірмовим малюнком передньої частини, що запам’ятовується. Американський двигун Chrysler V8 має робочий об’єм 6270 см куб., і розвиває потужність 360 к. с. Максимальна швидкість – 225 км/год, розгін від 0 до 100 км/год займає 8,4 с. Таких автомобілів випущено лише 490 од.
Незвичайний малюк
У 1953 році італійська фірма ISO розпочала випуск двомісної оригінальної мікролітражки Isetta. Передня стінка кузова була єдиними дверцятами, а двотактний двигун у «хвості» приводив у дію задні, сильно зближені колеса. Машина швидко здобула популярність і її почали випускати за ліцензією у ФРН, Англії, Бельгії, Франції.
У музеї представлена модель BMW Isetta 300 (1957) з мотором-повітряником 298 см. куб. у 13 к. с. Її швидкість – до 85 км/год. У 1955 – 62 рр. у Німеччині виготовили 161 728 подібних машин. На стенді автомобіль показаний у парі з одноколісним причепом заводу IWL з Людвігсфельда (НДР), взагалі призначеному для моторолерів власного виробництва.
Дах із родзинкою
Невелика фірма Abarth, заснована Карлом Абартом у Турині, спеціалізувалася на легких швидкісних автомобілях. За роки її існування (1949 – 1971) на них було встановлено близько 7500 різних рекордів, зокрема 113 міжнародних та 5 світових. У музеї представлено рідкісне спорткупе Fiat-Abarth 750GT (750 см куб., 45 к.с., 160 км/год). Алюмінієвий корпус створив піонер італійського кузовобудування Уго Загато. Це кузов типу Double Bubble, тобто з дуже низьким дахом та двома округлими виступами – для голови водія та пасажира.
Претенційний кіноактор
У 1966 р. на екрани кінотеатрів США вийшов фантастичний фільм “Бетмен”, названий так на ім’я головного героя. Ця стрічка мала величезний успіх у публіки. Сподобався глядачам і ефектний дрімкар, на якому хвацько носився цей персонаж. У музеї знаходиться відновлений екземпляр цієї машини. З її корми стирчить сопло – натяк на потужний реактивний двигун. Але його, звичайно, немає і машина рухається за рахунок хоч і немаленької, але банальної бензинової “вісімки” об’ємом 5.7 літра.
Гідний нащадок
У 1970 – 1987 pp. фірма Stutz Motor Car of America випускала автомобілі великого класу з італійським кузовом та силовим агрегатом General Motors. У музеї представлено кабріолет випуску 1975 року. Він отримав назву Bearcat на честь відомої спортивної моделі минулих років – Stutz Bearcat E (1914). Зазначимо, що американська фірма Stutz (м. Індіанаполіс) випускала автомобілі набагато раніше – у 1911 – 1935 роках. Представлений автомобіль має двигун 425 к.с. (8 цил., 7500 см куб.) та розвиває 210 км/год. А розгін із місця до 100 км/год займає 8,4 с.
Несхожий Aston Martin
Англійська фірма Aston Martin, заснована 1914 року, відома своїми спортивними автомобілями. Представлена в музеї модель Lagonda Series 2 (1981 року випуску) різко відрізняється від інших виробів компанії. Це, по-перше, не купе і не кабріолет, а комфортабельний 4-дверний седан найвищого класу. А по-друге, автомобіль має алюмінієвий кузов оригінального, футуристичного дизайну з низьким клиноподібним капотом. Авторитетна «Енциклопедія автомобілів», що витримала ряд видань – в Англії, Франції, Німеччині, Італії, Чехії та росії, відзначила цю модель як «один із найекстравагантніших у світі легкових автомобілів». Lagonda серій S2, S3 та рестайлінгова S4 випускалася невеликими партіями у 1978 – 1990 рр. Усього вироблено 645 од. Експонат у музеї має двигун V8 (5340 см куб., 280 л. с.), розвиває 230 км/год., а на розгін до 100 км/год витрачає 9,3 с.
На 16 горщиків
Ще в 1915 році фірма Cadillac випустила перший у світі серійний легковий автомобіль з V-подібною “вісімкою”. А в січні 1930 року головний інженер Ернес Сіхолм представив машину моделі 452 – теж з V-подібним двигуном, але вже 16-циліндровим. У музеї експонується одна така модель випуску 1930 року. Двигун (7407 см куб.) розвиває 185 к. с. Максимальна швидкість – 145 км/год. Усього було виготовлено 4066 подібних автомобілів.
З велосипедним сідлом
Цікавий експонат музею – фургон американської фірми Twin Coach (м. Кент, штат Огайо), випущений 1935 року. Він призначався для перевезення свіжої випічки пекарні Helbs по домівках і має на борту відповідний напис: «Щодня біля ваших дверей». А в кузові – хлібні полиці та… велосипедне сідло для водія. Мотор – 8-циліндровий, робочим об’ємом 5735 см куб.
Швидкий “бумер”
Фірма BMW представлена в музеї лінійкою серійних машин різних років – від мікролітражки LS Luxus 700A (1962 вип.) до розкішного купе моделі 850 СI (1994 р.). Родзинка експозиції – рідкісний кабріолет BMW 503 (1957 р. вип.), який був випущений у кількості лише 413 од. Двигун – V8 (3168 см куб) розвивав 138 к. с. Максимальна швидкість сягала 190 км/год.
Нащадковий жеребець
Серед італійських автомобілів, представлених у музеї, вирізняється ефектна група швидкісних болідів різних років. Це машини марок De Tomaso, Lamborghini та Ferrari. Остання представлена чотирма моделями, випущеними у 1972 – 1987 роках. Найрідкісніша з них – Ferrari Mondial 3.2 (1987 р. вип.), виготовлена в кількості 810 од. Восьмициліндровий двигун (3185 см куб.) має потужність 260 к. с. Максимальна швидкість – 250 км/год. Від 0 до 100 км/год. він розганяється за 7,4 с.
У три літери
В експозиції музею також представлено дуже рідкісний автомобіль, маловідомої фірми E.M.F., модель 30, випущений 1911 року. Він має 4-циліндровий двигун робочим об’ємом 3685 см куб. Потужність двигуна – 30 к. с. відображена у назві моделі. Привертає увагу витончений кузов типу Coupe (купе).
Фруктова вантажівка
Автомобілі Ford T вироблялися в США з 1908 року, і за наступні 19 років їх було виготовлено 15 млн штук. Тому багато років ця модель носила престижне звання наймасовішого автомобіля у світі. У набагато меншій кількості на цій базі з 1912 року випускалися також легкі пікапи і фургони – так звані Delivery Car. У музеї представлений рідкісний фургон 1914 року виписку – «вантажівка для перевезення фруктів, горіхів та овочів» – Vegetable Truck. Останній має ексклюзивний кузов фірми Kester та розрахований на 350 кг вантажу. Двигун – 4-циліндровий (2700 см куб.) потужністю 20 к. с.
Вугільний совок
У 1898 році Луї Рено і два його брати заснували фірму Renault Frerers, де почали виробництво автомобілів. В 1904 на виставці в Парижі був представлений автомобіль Renault, у якого радіатор розміщувався позаду двигуна. Мотор був прикритий вузьким похилим капотом, який отримав прізвисько «вугільний совок». Це стало характерною рисою всіх автомобілів Renault, аж до початку 30-х років. У музеї можна побачити і скромну ранню модель 1903 р. вип. та люксову машину NM40CV випуску 1925 року, з 6-цил. мотором (9100 см куб., 140 к. с.).