Действующий Закон «О дорожном движении» был принят свыше 20 лет назад. За это время в него были внесены почти три десятка поправок и уточнений, а количество автомобилей в стране на душу населения увеличилось в 5,14 раза! Вследствие этого многие его нормы устарели, прописаны недостаточно понятно и являются поводом для споров в судах. В этой связи Секция по законодательству Всеукраинского Форума по безопасности дорожного движения решила представить новую редакцию Закона. Чтобы сделать его более значимым в деле улучшения безопасности, группа авторов во главе с правозащитником Владимиром Караваевым предложила назвать его «Закон о дорожном движении и его безопасности». В новой редакции будет изменена структура Закона (см. схему), а одним из его разделов станут Правила дорожного движения, которые сейчас утверждаются Постановлением Кабинета министров Украины.
Такое повышение юридического статуса ПДД правозащитники объясняют тем, что дорожное движение сегодня касается прав и свобод большинства украинских граждан (водителей и пешеходов), а они, согласно ст. 92 Конституции Украины, должны регулироваться именно законами. Впрочем, противники такого решения отмечают, что оперативность изменений в ПДД может снизиться – ведь процедура принятия законов в Верховной Раде (особенно несрочных) достаточно длительна.
Кто в ответе?
В нынешней редакции главного закона автомобильной отрасли общие нормы были смешаны со специальными, многие из них противоречили другим законам. Не было четкого определения, кто же отвечает за безопасность на дорогах в стране – эта функция возлагалась на Кабинет министров, который перенес ее на МВД, а министерство, в свою очередь, возложило на ГАИ. Но для всех очевидно: сил и полномочий у ГАИ для улучшения ситуации на дорогах недостачно. В Глобальном плане действий Генассамблеи ООН по десятилетию безопасности на дорогах рекомендовано создание в каждой стране единого органа, координирующего работу всех ветвей власти и общественных организаций. Проект новой редакции Закона четко распределяет полномочия между всеми ветвями власти, а вопрос создания единого координационного органа пока остается отрытым. Предложение о его создании направлено в Нацсовет по реформам при Президенте Украине.
В новом Законе учтены полномочия и обязанности местных администраций. В частности, прописана обязанность Государственного и местного бюджетов выделять деньги на финансирование мер по улучшению безопасности на дорогах. Должностные лица, отвечающие за строительство, реконструкцию и ремонт дорог, будут обязаны проверять дорожные условия не 2 раза в год, как сейчас, а постоянно. И немедленно предупреждать об опасности водителей, после чего оперативно устранять возникшую проблему.
Ряд уточнений, которые предлагается внести в Закон, сделает его толкование более понятным и однозначным в конфликтных ситуациях. Так, предлагается прописать, что водитель должен иметь при себе собственное водительское удостоверение и регистрационный документ именно на то ТС, каким он управляет, а также действительный полис страховки. В прежнем Законе отсутствие этих уточняющих слов приводило к конфликтам некоторых дотошных водителей с работниками ГАИ.
Запретить или ограничить?
Предлагается ввести два типа ограничения передвижения автомобиля: временный запрет и временное ограничение эксплуатации. Запретить эксплуатировать ТС работники ГАИ смогут путем блокирования колес или доставки машины на штрафплощадку. Это касается случаев, когда номера автомобиля не совпадают с номерами в регистрационных документах, у водителя нет полиса ОСАГО, если у машины проблемы с тормозами, рулевым или же освещением в темное время суток. Ограничение эксплуатации предусморено за куда менее опасные для окружающих нарушения – задолженность владельца по кредитам или штрафам, непрохождение в срок техосмотра, переоборудование ТС или незаконная установка световых и звуковых приборов. Ограничение эксплутации возможно путем установки в машину специального радиомаячка, который позволяет работникам ГАИ установить местонахождение ТС. Он снимается, как только владелец в оговоренный срок устранил причину ограничения эксплуатации. Но если указанный срок (например, пять дней) прошел, любой патруль ГАИ сможет зафиксировать местоположение ТС и запретить эксплуатацию – отправить на штрафплощадку или заблокировать колесо. Кстати, установка газобаллонного оборудования, согласно Проекту, не должна считаться переоборудованием, то есть за нее ограничение или запрет эксплуатации не предусмотрен.
Авторы законопроекта «О дорожном движении и его безопасности» в тринадцатой статье предлагают прописать все ПДД. Что именно предлагается изменить – читайте в ближайших выпусках «Автоцентра».
Структура Закону «Про дорожній рух та його безпеку» (проект)
I. Загальні положення
II. Компетенція Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань громадян
III. Стандартизація та нормування організації дорожнього руху
IV. Планування та фінансування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху
V. Охорона навколишнього природного середовища
VI. Медичне забезпечення безпеки дорожнього руху
VII. Організація, обмеження або заборона дорожнього руху
VIII. Транспортні засоби
IX. Загальні вимоги до учасників дорожнього руху, їх права та обов'язки
X. Контроль у сфері дорожнього руху
XI. Відповідальність за порушення законодавства про дорожній рух
XII. Міжнародні угоди
XIII. Правила дорожнього руху.
Что изменится в новом Законе?
Нынешняя редакция закона | Проект |
Стаття 16. Основні права та обов’язки водія транспортного засобу Водій зобов’язаний: – Мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів – на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред’являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб; – У випадках, передбачених законодавством, – страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; – Ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів. | Розділ IX. Загальні вимоги до учасників дорожнього руху, їх права та обов’язки Водій механічного транспортного засобу (ТЗ) повинен мати при собі: – власне посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії; – реєстраційний документ на транспортний засіб, яким він керує, а в складі автопоїзда – на кожний ТЗ; – на маршрутних транспортних засобах – схему маршруту, за яким здійснюється рух; – чинний поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ. |
Стаття 37. Підстави для заборони експлуатації транспортних засобів Забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів. Ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені. Також транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»). Експлуатація транспортних засобів також забороняється в разі: порушення вимог щодо їх переобладнання; порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв; виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення. | Стаття 36. Підстави для тимчасової заборони або тимчасового обмеження експлуатації транспортних засобів Тимчасова заборона експлуатації ТЗ (крім тролейбусів і трамваїв) здійснюється шляхом блокування коліс або доставки його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку в тому числі за допомогою спеціального автомобіля – евакуатора. Тимчасове обмеження експлуатації ТЗ здійснюється у передбачений законодавством спосіб шляхом встановлення на ТЗ сертифікованих технічних приладів або засобів, що дозволяють у реальному часі визначати його місцезнаходження. Тимчасова заборона або обмеження експлуатації ТЗ не застосовується, якщо водій на місці усунув підстави для такої заборони. Підстави для тимчасової заборони експлуатації транспортних засобів: – Забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, а також ТЗ у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (страхового сертифіката «Зелена картка»). – Під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма. – У разі наявності даних про скоєння злочину на транспортному засобі. – У темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. – Відсутності у водія документів, що підтверджують право керування ТЗ чи підтверджують законність використання ТЗ. – Є дані про незаконність заволодіння транспортним засобом. – Виявлення у водія нездатності до керування ТЗ за станом здоров’я. – Робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги зупинити ТЗ або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю. |
Немає у чинному Законі. | Підстави для тимчасового обмеження експлуатації транспортних засобів Експлуатація ТЗ підлягає тимчасовому обмеженню у разі: – порушення вимог щодо їх переобладнання; – виявлення технічних несправностей відповідно до Переліку технічних несправностей, за яких експлуатація ТЗ тимчасово обмежується; – порушення встановленого порядку проходження обов’язкового технічного контролю; – порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв; – перевезення вантажу, що здійснюється за спеціальними правилами; – виявлення ТЗ, що знаходиться у розшуку. У разі відмови водія від тимчасового обмеження експлуатації ТЗ до такого автомобіля застосовується тимчасова заборона експлуатації. |