На київських вулицях сьогодні можна зустріти раритетний КрАЗ, який все ще продовжує успішно працювати. Ця цистерна на шасі КрАЗ-250, виробництво якого почалося ще 1978 року. Машина використовується компанією «Київводоканал» для підвезення питної води мешканцям будинків під час ремонтних робіт. На шасі встановлена чотирисекційна цистерна об’ємом 8,4 м куб.
Історія моделі КрАЗ-250 почалася у лютому 1964 року, коли постановою Держкомітету з координації науково-дослідних робіт покарано Кременчуцькому автозаводу розробити технічний проект нового сімейства машин із підвищеною вантажопідйомністю.
Автоцистерна-водовоз КрАЗ-250 на вулицях Києва (2003 р.). Фото автора
Цього ж року кузовний відділ КЕУ вже почав працювати над уніфікованою суцільнометалевою кабіною для нового тривісного сімейства. Воно включало бортову вантажівку на 14 т – КрАЗ-250, 10-тонний самоскид КрАЗ-251 та автомобіль підвищеної прохідності КрАЗ-260 (6х6) вантажопідйомністю 8,0 т.
Автоцистерна-водовоз КрАЗ-250 (фото 2010 г.)
При цьому з самого початку було вирішено зробити кабіну автомобіля просторою та комфортною. Цікаво, що це завдання було виконано і навіть перевиконано. Адже завдяки закладеним під час проектування кабіни запасам за більшістю параметрів вона навіть через 20 років повністю відповідала новому стандарту ОСТ, прийнятому 1986 року.
На жаль, шлях цієї кабіни до серійного випуску виявився довгим. Біда в тому, що у Кременчуцького автозаводу на той час не було необхідних для її виробництва потужних пресів, не було й штампувального оснащення. А міністерські бюрократи не поспішали надати допомогу заводу: їх цілком влаштовував великий попит, яким користувалися КрАЗи навіть із колишньою, деревометалевою кабіною.
Автомобільна газифікаційна установка АГУ-8к для зберігання та перевезення рідкого кисню, азоту та аргону На вулицях Києва (1986 р.). Фото Леоніда Гоголєва
І тільки в 1972 році заводи «ГАЗ» та «ЗІЛ» отримали вказівки спроектувати та виготовити для «КрАЗу» необхідні штампи та складально-зварювальне оснащення. Але і цей наказ, і наступний 1976 року так і не було виконано.
Незважаючи на це, в 1977 завод почав випускати кабіни за обхідними технологіями, правда, всього по 3 – 5 на місяць. І дрібносерійне виробництво машин стартувало 1978 року. А по-справжньому серійне розгорнулося після встановлення пресового обладнання, лише 1984-го.
Автобетононасос на шасі КрА-250. На вулицях Києва (2005 г.)
Автомобіль КрАЗ-250 відрізнявся від свого попередника не лише сучасними по дизайну капотом та кабіною. Вантажопідйомність бортової машини зросла і становила 14 586 кг. Щоправда, дизельний двигун ЯМЗ-238М2 робочим об’ємом 14,86 л залишився таким самим, як у колишньої моделі. Він, як і раніше, розвивав потужність 240 к. с. і максимальний крутний момент 883 Нм при 1250 – 1450 об/хв.
МКАТ-40 на шасі КрАЗ-250 на Майданi Незалежності у Києві, 2001 р. Фото Леоніда Гоголєва
Але ось у двоступеневій роздавальній коробці передавальне число вищого ступеня зменшилося з 1,23 до 1,0. І це дало збільшення максимальної швидкості з 68 до 75 км/год. Була підвищена ефективність та надійність гальм. А колеса застосовувалися вже бездискові. Завдяки цьому автомобіль став відповідати вимогам Європейського дорожнього стандарту за шириною – 2500 мм.
КрАЗ-250 на реконструкції Майдану Незалежності у Києві (фото 2001 р.)
Дуже важливо, що КрАЗ-250 вимагав менше часу та праці при технічному обслуговуванні. Пробіг до першого ТО збільшили на 1000 км, а другого ще більше – на 1500 км.
Автомобілі цього сімейства випускалися здебільшого у вигляді шасі. Воно мало споряджену масу 9,2 т. На ньому встановлювалися різні надбудови, у тому числі цистерни, автокрани, бетонозмішувачі, телескопічні вишки, пожежні автодрабини тощо. Випуск КрАЗ-250 завершився лише 1994 року. Всього було виготовлено 53 005 автомобілів