Цей автомобіль Toyota Carina, сфотографований днями у Києві кореспондентом “Автоцентру”, відноситься до моделі третього покоління (А60). Машина була представлена у вересні 1981 року і стала останньою задньопривідною Carina.
Кузов за формою зробили більш прямокутним, з’явився точніший, рейковий рульовий механізм. Цікаво, що задня підвіска могла бути двох типів – залежна чи незалежна. Остання встановлювалася на більш потужні версії, а також на всі машини для європейського ринку.
У 1982 році до седана та 3-дверного ліфтбека/купе додався й 5-дверний універсал. Тоді ж з’явився і дизельний двигун – 1,8-літровий, у 65 к. с. Щодо бензинових агрегатів, то для Європи машини комплектувалися моторами в 1,6 л потужність 80 або 86 к. с. На місцевому ж ринку можна було замовити і перший японський турбомотор із двома розподільними валами – робочим об’ємом 1,8 л та потужністю 160 «конячок».
Популярність автомобілю принесла участь у ралі-рейді «Париж-Алжир-Дакар» 1982 року, коли Toyota Carina здобула перемогу в класі серійних автомобілів з приводом на два колеса, фінішувавши 34-ю у загальному заліку. На цих перегонах вона отримала прізвисько «Карина, що літає».
На ралі Париж-Алжир-Дакар 1982 року
1984 року з’явилася Сarina четвертого покоління (Т150), вже передньопривідна. Для європейського ринку машина мала назву Carina II. При цьому задньопривідна модель А60 продовжувала випускатися з кузовами седан та універсал до травня 1988 року.
Touota Carina II Diesel у Києві, 2001 р. Фото автора
Сarina четвертого покоління на дорогах Києва, 2000 р. Фото автора
