У цей день, 22 вересня 1955 року, на Франкфуртському автосалоні дебютувала елітна модель BMW 507. Але що цікаво: ще влітку вона була представлена в Нью-Йорку, в готелі Waldorf-Astoria. Справа в тому, що цю машину збиралися продавати насамперед на ринку США, причому у значній для такого класу кількості – до 5 тис. на рік.
Однак цим намірам не судилося збутися. Через непередбачено високі виробничі витрати машина виявилася непомірно дорогою. Замість запланованих 5 тис. доларів ціна її злетіла до 9 тис., а згодом й до 10,5 тис. ($106,5 тис. за нинішнім курсом). Тому попит, як і обсяг випуску, виявився дуже малим: в 1955 – 1959 гг. виробили лише 252 машини.
Цей прорахунок мало не призвів компанію до фінансової катастрофи. І від банкрутства її врятувало лише сильне фінансове вливання з боку впливового промисловця Герберта Квандта. Однак потрібно сказати, що сама модель BMW 507 була цікавою у багатьох відношеннях.
Елегантний двомісний кузов типу Touring Sport Roadster розробив талановитий дизайнер Альбрехт фон Герд. Як опція пропонувався жорсткий знімний дах. Автомобіль був завдовжки 4,38 м, завширшки 1,65 м та заввишки 1,3 м. А споряджена маса його становила близько 1330 кг.
Примітно, що кузов автомобіля був виконаний майже повністю з алюмінію і тільки підлога була сталевою, зі збільшеною товщиною. Причому виготовляли кузов вручну, і кожна машина чимось відрізнялася від іншої відповідно до побажань замовника.
Автомобілі, що випускалися у 1956-му – на початку 1957-го року – Series I (34 од.) мали алюмінієвий бак на 110 л, розташований за спинками сидінь. Це, однак, обмежило корисний об’єм салону і багажника. Крім того, від нього виходив запах бензину. Тому на машинах пізнішого випуску – Series II бак заховали під багажник. Щоправда, він тепер вміщував бензину майже вдвічі менше – 66 л.
І ще дві зміни: на автомобілях останніх випусків передні, барабанні гальма замінили на дискові, а колеса взули у радіальні шини. Підвіска коліс була торсіонна.
Що стосується двигуна, то він був такий самий, як і на моделях BMW 502 і 503 – “верхнеклапанник” V8 з блоком циліндрів з алюмінієвого сплаву. Робочим обсяг його становив 3,2 л. Причому на ринку США він мав ступінь стиснення 9:1 та розвивав 165 к. с. А для європейців виготовляли варіант зі ступенем стиснення 7,8:1 та потужністю 150 к. с.
Коробку передач пропонувалася для всіх одна – механічна, 4-ступенева. А ось головних передач було три на вибір: з передавальними числами 3,89; 3,79 чи 3,42. Відповідно максимальна швидкість досягала 190, 200 чи 220 км/год.
Насамкінець зауважимо, що серед власників BMW 507 був ряд відомих людей, у тому числі «король рок-н-ролу» Елвіс Преслі. Цікава подробиця: його світлу машину постійно брали в облогу численні прихильниці, які залишали на ній сліди своєї губної помади. І щоб кузов не доводилося нескінченно мити, Елвіс розпорядився перефарбувати його у червоний колір.
Примітно, що більшість випущених автомобілів BMW 507, а саме 202 од. власники дбайливо зберегли до наших днів. Це, безперечно, данина поваги до унікальної машини.
