19 января 1960 года немецкий конструктор Феликс Ванкель представил специалистам и прессе двигатель принципиально нового типа – роторно-поршневой
На зборах Спілки інженерів Німеччини, які проходили в Мюнхені, у Німецькому музеї, конструктор Фелікс Ванкель презентував роторно-поршневий двигун – силову установку абсолютно нову за конструкцією.
У двигуні Ванкеля роль своєрідного поршня виконував трикутний ротор. Він обертався у нерухомому корпусі, що має особливу конфігурацію. Під час роботи там періодично утворювалися змінні за обсягом порожнини, у яких послідовно здійснювалися всі стадії чотиритактного процесу.
Принципово важливою перевагою двигуна Ванкеля було дотримання принципу “тільки обертання”. Тут були відсутні шатуни, поршні та клапани, що здійснювали поступальний рух. Це підвищувало ККД, а також дозволяло спростити конструкцію, зменшити габарити та вагу двигуна.
NSU Wankel Spider
У 1963 році на автосалоні IAA у Франкфурті було показано компактний кабріолет NSU Wankel Spider – перший автомобіль з роторно-поршневим двигуном, призначений для споживачів. Наступного року він пішов у серію. Двигун із робочим об’ємом камери 500 см куб. мав потужність 50 к. с. та розганяв автомобіль до 150 км/год. У 1964-67 р.р. було виготовлено 2375 таких машин.
NSU Ro 80
Але це була лише перша ластівка. У жовтні 1967 року на Франкфуртському автосалоні відбулася презентація значно соліднішої моделі – 4-дверного седана NSU Ro 80. Він мав двигун вже з двома роторами (2 х 497,5 см куб.), який розвивав 115 к. с. Серед інших особливостей машини слід назвати напівавтоматичну КП – триступеневу, з гідротрансформатором. А також незалежну підвіску всіх коліс та дискові гальма.
Завдяки невеликим розмірам двигуна, довжина та висота якого були трохи більше півметра (відповідно 508 та 546 мм), капот вийшов досить низьким. Машина в цілому мала клиноподібну форму і відмінну на ті часи обтічність: коефіцієнт лобового опору (Сх) становив лише 0,33.
Невипадково модель NSU Ro 80 виборола престижний міжнародний титул Сar of the Year 1968 («Автомобіль 1968 року»). Ця машина випускалася десять років – до 1977 року включно. Усього було виготовлено 37 389 од.
Mercedes-Benz C111
Примітно, що ліцензії на двигун Ванкеля придбали такі солідні компанії як Daimler Benz (1961), General Motors (1970) і Toyota (1971). У 1969 році з’явився експериментальний автомобіль Mercedes-Benz C111 із трироторним двигуном Ванкеля. Наступного року на неї встановили вже чотирироторний агрегат, який дозволяв розвивати швидкість до 290 км/год. Але до серії автомобіль так і не пішов.
Mazda Cosmo
Наймасовішими автомобілями з роторно-поршневим двигуном стали моделі японської фірми Mazda. Початок, щоправда, був скромним: 1967 року з’явилося купе Mazda Cosmo, яке було випущено тиражем всього 1176 од. Але вже модель RX-2 (1970 р.) була виготовлена у кількості 225 004 од. Вона мала двороторний двигун (2 х 574 см куб.) у 130 к. с. та розвивала 190 км/год. За нею пішли RX-3 (1971 р.), RX-4 (1972 р. та ін). У 1978 році було випущено вже мільйонний автомобіль Mazda з роторно-поршневим двигуном.
Слід сказати, що двигун Ванкеля на малих оборотах розвивав недостатню потужність. А при високій частоті обертання двигуна відбувалося неповне згоряння паливної суміші, що відбивалося на складі вихлопних газів. Поява підвищених вимог до екології і стала основною причиною, через яку автомобілі з двигунами Ванкеля врешті-решт перестали виробляти. Проте вони залишаються однією з найяскравіших новацій в історії автомобіля XX століття.