Як Сhrysler створив автомобілі, що працюють на текілі
Цього дня, 15 травня 1962 року в нью-йоркському готелі Waldorf-Astoria, компанія Chrysler представила своїм дилерам незвичайний зразок концептуального автомобіля Turbine Car – не з бензиновим, а з газотурбінним двигуном. А 1963 року фірма розпочала випуск цієї машини обмеженим тиражем – для публічної дослідницької програми.
Роботу над газотурбінними двигунами для літаків Сhrysler розпочав ще наприкінці 30-х років. А після Другої світової було організовано секретну групу для розробки подібних силових установок і на автомобілях. Приваблювало те, що такі двигуни не мають поступальних рухомих частин і можуть працювати на різних видах палива.
Turbine Car мав дослідний газотурбінний двигун четвертого покоління. Цей агрегат А831 помітно відрізнявся від попередників удосконаленою системою охолодження, що дозволило скоротити його вагу на 18 кг. Цікаво, що цей мотор міг працювати на різних видах палива – не тільки на неетильованому бензині, гасі і навіть мазуті, а й на… парфумах, арахісовій та соєвій олії. А президент Мексики заправляв одну з машин текілою. А ось етильований бензин був протипоказаний – утворював багато нагару. Цей двигун розвивав 130 к. с. при 30 тисячах (!) обертів за хвилину.
Кузови автомобілів Turbine Car – чотиримісні купе – виготовлялися вручну відомою дизайнерською фірмою Ghia. Усі вони мали забарвлення «металік» кольору бронзи. Характерною особливістю дизайну були фари, втоплені в широких хромованих обідках, і оригінальні за формою задні світлоблоки.
З жовтня 1963 року до січня 1966-го автомобілі проходили т. зв. громадські випробування. У них було задіяно 203 водії (чоловіків та жінок) із 133 міст США. Загалом вони наїздили понад 1,6 млн. км. Машини надавали безкоштовно на 3 місяці кожному. Але після цього вони мали детально поінформувати компанію про свої враження.
Учасники відзначали такі переваги, як плавна робота без вібрацій, невибагливість до технічного обслуговування та легкий запуск у різних умовах, у тому числі при морозах до -20С. А не подобалися підвищені витрати пального, відносно високий рівень шуму і недостатня динаміка. Машина спорядженою масою 1793 кг мала двигун всього 130 к. с., що за американськими масштабами небагато.
Після випробувань, що закінчилися в 1966 році, компанія Chrysler утилізувала більшість із 50 автомобілів Turbine Car. Але дев’ять із них залишилися. Семеро сьогодні виставлено у різних музеях США, один – у приватній колекції, а інший – у Смітсонівському інституті у Вашингтоні.
Подальші роботи фірми Chrysler над газотурбінними двигунами закінчилися лише 1979 року. Основною причиною стала невідповідність їх запровадженим жорстким державним нормам щодо шкідливих викидів, а також недостатня економічність.