Цього дня, 18 грудня 1998 року, зі складального конвеєра спільного підприємства «ІВЕКО-КрАЗ» зійшли перші вантажівки моделі 65.9.
В Україні в середині 90-х років. значно зросла потреба у автомобілях вантажопідйомністю 1,5 – 2 т та 4 – 5 т. Причиною був швидкий розвиток ринкових відносин, зокрема у сфері бізнесу.
IVECO Otoyol 65.9 складання “ІВЕКО-КрАЗ”
У ті роки, однак, у нашій країні вантажівки малого та середнього класів не випускалися. І в тодішньому Мінавтопромі ухвалили рішення: задовольнити цей попит за рахунок організації складального виробництва на Кременчуцькому автозаводі. Саме з такою метою було створено українсько-італійське СП «ІВЕКО-КрАЗ», яке зареєстрували 15 лютого 1996 року. І того ж року почали складання легких комерційних машин сімейства TurboDaily.
IVECO EuroCargo кременчуцького складання. Під лобовим склом можна побачити емблему “КрАЗ”.
Що ж до машин більш важчого класу, то в 1997 році на потужностях головного конвеєра в Кременчуці зібрали невелику партію автомобілів IVECO EuroСargo. Вантажопідйомність більшості з них становила 7 т, а в одного автомобіля – навіть 9 т. Це був сільськогосподарський самоскид з об’ємним кузовом на 14 м куб. та тристороннім розвантаженням – IVECO ML 150E18N. На машині стояв 6-циліндровий турбодизель 5,9 л потужністю 177 к. с. Він забезпечував швидкість до 100 км/год.
А 18 грудня 1998 року тодішні президент ХК «АвтоКрАЗ» Анатолій Шабала і генеральний директор СП “ІВЕКО-КрАЗ” Сергій Малов (на фото праворуч) перерізали стрічку перед першою вантажівкою типу IVECO 65.9, що зійшла з конвеєра. Цей автомобіль вантажопідйомністю 4,5 т зібрали із компонентів турецької фірми Otoyol, яка випускала такі машини за італійською ліцензією. А кузов-фургон виготовила турецька фірма Alkan. На вантажівці стояв атмосферний дизель IVECO 8040.05 робочим об’ємом 3,9 л та потужністю 88 к. с. З повним навантаженням максимальна швидкість становила 95 км/год, і при цьому машина могла долати підйоми крутістю 22%.
IVECO Otoyol 65.9 cкладання “ІВЕКО-КрАЗ”
Це була непогана вантажівка сучасної конструкції і до того ж дуже економічна. Питома витрата палива при максимальному крутному моменті (255 Нм) становила тільки 160 г на к. с. в годину. Кабіна, розташована над двигуном, забезпечувала чудову оглядовість. Вона мала ефективну пило- та шумоізоляцію, була оснащена ергономічним регульованим кріслом водія. Передній бампер, крило та підніжки зробили із міцного пластику.
Але, на жаль, як виявилося згодом, цей автомобіль не мав шансів на українському ринку. Небагаті наші перевізники вважали за краще, може, й менш досконалі, зате дешевші капотні «ГАЗони».
Автобус Otoyol M29. 120 Turbo складання “ІВЕКО-КрАЗ”
Того ж дня, 18 грудня, був представлений і перший зібраний з турецьких компонентів автобус – Otoyol M29. 120 Turbo. Машина завдовжки 6,28 м забезпечувала комфортну доставку 29 пасажирів на далекі відстані. На замовлення могли бути встановлені кондиціонер, холодильник, килимове покриття, мікрофон.
Автобус був оснащений 4-циліндровим турбодизелем IVECO 8040.25 робочим об’ємом 3,9 л та потужністю 115 к. с. Максимальна швидкість становила 105 км/год. Машина могла долати значні підйоми, до 34% – важлива якість для експлуатації в гірських районах.
Самоскид для аграріїв IVECO EuroCargo виробництва “ІВЕКО-КрАЗ”
Був передбачений і міський варіант автобуса, що мав 23 місця для сидіння та 17 стоячих. Дизель у нього був такий самий, як і вантажівки Otoyol 65.9 – атмосферний, 88-сильний.
На жаль, в умовах нашого тодішнього ринку ці автобуси Otoyol не могли конкурувати з безнадійно застарілими, але дешевими «пазиками». А невдовзі цю нішу зайняли вітчизняні моделі «Богдан» та «Еталон».