В этот день, более полувека назад, 23 октября 1970 года произошло знаменательное событие в истории автомобиля: впервые в мире он преодолел барьер скорости в 1000 км/ч
Сьогодні виповнюється 53 роки з того дня, як американський автогонщик Гері Габеліч на відомому соляному озері Бонневіль у США показав у двох заїздах на одну милю швидкість 1001,766 км/год. А на дистанції 1 км рекорд становив 1014,294 км/год.
Спортсмен виступав на унікальному рекордно-гоночному автомобілі The Blue Flame («Блакитне полум’я»). І назва ця була не випадковою, адже проект фінансував один із найбільших концернів США та Канади – American Gas Associated, який займався видобуванням та реалізацією природного газу. Більше того, двигун автомобіля працював на зрідженому природному газі та перекисі водню.
Це був рідинно-реактивний агрегат – зменшена копія силової установки від космічної ракети «Аполон». Порівняно невеликий – зовнішнім діаметром лише півметра і вагою 350 кг – він міг розвивати силу тяги до 10000 кгс, тобто до 53 000 к. с. Щоправда, для рекордного заїзду цей показник про всяк випадок зменшили до 5 900 кгс, або 34 000 к. с.
Машина завдовжки 11,61 м мала вузький, гострий фюзеляж, увінчаний вертикальним кілем, і тому сильно скидалася на реактивний літак-винищувач. Тільки замість крил у неї з боків були довгі трубчасті ферми, на кінці кожної з яких кріпилося колесо. Ці ферми виконували роль своєрідних торсіонів. Попереду було здвоєне колесо, тож машина фактично була чотириколісною. Усі колеса були взуті у шини, спеціально розроблені фірмою Goodyear і гарантовано могли витримати швидкість до 1127 км/год. Для гальмування використовувався парашут.
Пробні заїзди розпочалися у вересні 1970 року. З кожним із них гонщик нарощував швидкість, і ось нарешті 23 жовтня було зафіксовано довгоочікуваний рекорд: 1000-кілометровий рубіж залишився позаду.
Компанія American Gas Associated постаралася недаремно: вона використовувала це досягнення для реклами своєї продукції. Однак побудувати для Габелича ще швидший болід, на якому гонщик збирався подолати швидкість звуку, вона не вважала за потрібне: слави й так було достатньо. І спортсмен повернувся до свого колишнього заняття – заїздів на дрегстерах.