Дані про кількість загиблих в нашій країні згідно світової та вітчизняної статистики значно відрізняються.
Нещодавно Всесвітня організація охорони здоров'я опублікувала глобальну доповідь про стан безпеки дорожнього руху, в якій сказано, що у всьому світові щорічно в дорожньо-транспортних пригодах гине 1,25 млн людей і цей показник практично не змінюється з 2007 року. ДТП є головною причиною смертності молодих людей у віці від 15 до 29 років. Майже половина з тих, що гинуть на дорогах – це пішоходи, велосипедисти і мотоциклісти. Причому для чоловіків ризик загинути в ДТП утричі вищий, ніж для жінок.
Представляючи нову доповідь, Генеральний директор ВООЗ Маргарет Чань заявила, що «Дорожньо-транспортні пригоди призводять до неприпустимо високої кількості жертв, особливо серед бідних людей у бідних країнах». У глобальному масштабі на країни з низьким і середнім рівнем доходу припадає 90% всіх випадків смертності в результаті ДТП. І це при тому, що у них лише 54% транспортних засобів від загальносвітової кількості.
Найгірші показники безпеки дорожнього руху спостерігаються у Африці, де на 100 тис. населення реєструють 26 смертельних ДТП, а найкращі − у Європі (10 смертельних ДТП на 100 тисяч населення). Втім, у різних країнах показники безпеки дуже різняться в залежності від рівня доходів населення, стану автомобільного парку, інституційного і законодавчого забезпечення галузі безпеки дорожнього руху тощо. Наприклад, у країнах Європейського Союзу середній рівень смертності в ДТП складає близько 6 випадків на 100 тисяч населення, а в країнах так званої співдружності незалежних держав – 17 випадків.
На жаль, Україна не потрапила до глобальної доповіді ВООЗ (чому – це окрема тема), а тому, користуючись методологією цієї організації, ми самостійно узагальнили інформацію щодо безпеки дорожнього руху в нашій країні за 2014 рік і виклали її у формі презентації.
Відразу зауважимо, що окремі показники безпеки дорожнього руху суттєво відрізняються від офіційних даних, які поширює Департамент ДАІ МВС, а деякі з показників взагалі відсутні, оскільки статистичні спостереження за ними не ведуться. Насамперед, це стосується абсолютної та відносної кількості осіб, які гинуть в ДТП. Наприклад, за даними МВС, минулого року на наших дорогах загинуло 4483 особи, що на 7,6% менше, ніж за відповідний період 2013 року. Проте, порівняння з показниками попереднього року тут виглядають не дуже коректно, оскільки статистика 2014 року не повністю враховує дані по АР Крим та по м. Севастополю, які знаходяться під окупацією Росії, а також по Донецькій і Луганській областях, частина яких, включно з обласними центрами, не контролюється українською владою.
Тут треба мати на увазі, що всі чотири регіони України, які сьогодні не контролюються української владою (АР Крим, м. Севастополь, м. Донецьк та м. Луганськ) в попередні роки відзначались порівняно високим рівнем аварійності та дорожньо-транспортного травматизму. І якщо взяти до уваги показники аварійності по цих регіонах хоча б на рівні 2013 року та зробити поправку на загальноукраїнську тенденцію до зниження цих показників, то вийде, що у 2014 році внаслідок ДТП в Україні загинуло 4957 осіб, що на 2,5% більше, ніж у 2013 році (тоді загинуло 4833 особи). Кількість травмованих у 2014 році також трохи зросла і склала близько 32440 осіб. Але, знову ж таки наголошуємо, що це міліцейська статистика, якій ми не можна повністю довіряти, оскільки ще є Міністерство охорони здоров’я та Держкомстат, котрі називають інші цифри.
Так, за даними МОЗ України, яке веде статистику транспортних нещасних випадків за методологією ВООЗ (V01-V99), у 2014 році в Україні загинуло 5012 осіб. Не всі транспортні нещасні випадки кваліфікуються як дорожньо-транспортні пригоди, але все одно ці показники набагато повніше, а отже й об’єктивніше, відображають ситуацію на наших дорогах (наскільки − судіть самі з порівняльної таблиці, що наведена нижче).
Варто зазначити, що серед усіх видів невиробничого травматизму із смертельними випадками транспортні нещасні випадки посідають третє місце (після самогубств і пошкоджень без уточнень їх раптового або навмисного характеру). І це дуже тривожні показники, як і загальна ситуація з дорожньо-транспортним травматизмом в Україні. Якщо оцінювати її не за абсолютними, а за відносними показниками, то можна побачити, що в нашій країні на 100 тисяч населення припадає 11,7 випадків смертельного травматизму в ДТП, що удвічі більше, ніж у країнах Європи. Тільки офіційна статистика про це чомусь не говорить.
Та найголовніше те, що значної кількості таких ДТП можна було б уникнути, аби держава проводила послідовну й цілеспрямовану політику в галузу безпеки дорожнього руху, враховувала рекомендації вітчизняних та іноземних фахівців, вивчала і використовувала кращий світовий досвід щодо вирішення проблем високої аварійності на дорогах. Однією з таких проблем є відсутність в Україні окремої державної організації, яка б вела постійний моніторинг ситуації з безпекою дорожнього руху та видавала об’єктивні оцінки цієї ситуації. Отож, візьму на себе сміливість стверджувати, що наведення порядку на наших дорогах треба розпочинати з наведення порядку у статистиці, яка має бути приведена до міжнародних і європейських стандартів та інтегрована в систему Євростат. А вже далі, спираючись на цю статистику, в Україні має бути розроблена відповідна стратегія та програма з підвищення безпеки дорожнього руху, яких ми також поки що не маємо.