Чим запам’яталася найбільша в Україні виставка саморобних автомобілів

Цього дня, 3 серпня 1985 року, у Києві, на площі біля центрального стадіону відкрилася Перша республіканська виставка саморобних та старовинних автомобілів, що викликала велику цікавість у публіки. Основними її організаторами виступили Українська республіканська рада добровільного товариства автомотолюбителів та редакція науково-популярного журналу «Знання та праця». Про ретроавтомобілі ми вже згадували раніше, а сьогодні зупинимося на машинах, які були створені руками ентузіастів-аматорів. Фото Леоніда Гоголєва.

Багато представлених на виставці зразків відрізнялися оригінальним, непогано опрацьованим дизайном. Плюс до цього розширився тип автомобілів. Окрім мікролітражок із мотоциклетними двигунами з’явилися машини з агрегатами «Запорожців» та «Жигулів». Це різко позначилося і на динаміці автомобілів і, звичайно, на їх розмірах та комфорті. З’явився інтерес і до мінівенів, що тоді тільки входили в моду.

Оригінальний автомобіль спортивного стилю під назвою «Вікторія» привіз із Донецька Віктор Філоненко. Двохдверний кузов з дверима гільйотинного типу було розраховано на п’ятьох. Механічна частина взята від ВАЗ-2101.

Наднизьке купе «Колібрі», заввишки близько метра, представив київський лікар Р. Колесник. Двомісний кузов зі склопластику, двигун від «Запорожця», а низка вузлів – від інвалідної мотоколяски С-3Д.

Відмінно виглядало й спорт-купе із Закарпаття – «Золотий лист», яке його творець Олексій Мельник пофарбував у золотий колір. Каркас із дюралюмінієвих профілів був обшитий сендвіч-панелями: між двома шарами склопластику знаходився пінопласт. Салон мав нестандартну посадкову формулу 2+1. Двигун 40 к. с., запозичений від “Запорожця”, розташувався ззаду.

Оригінальними рішеннями вирізнявся і ще один аеродинамічний автомобіль – «Міраж» із Криму. У цієї машини для зручності посадки-висадки на тісних стоянках двері відчинялися вгору: ліва вручну, а права за допомогою електроприводу. А ще машина мала оригінальний бампер. Сила його удару об перешкоду гасилася за рахунок виходу повітря із спеціального циліндра через калібровані отвори.

Цікавий компактвен під назвою «Мрія» представив доцент одного із столичних інститутів – В. Головань. Двигун “Запорожця” був розміщений у середній частині кузова. Машина вирізнялася зниженим рівнем внутрішнього шуму.

Гість із Єревану С. Хечумян представив «житловий автомобіль» – комфортабельний фургон для далеких подорожей. Тримісний диван біля задньої стінки салону можна було розкласти – і виходили спальні місця для двох людей. Біля лівої стінки кузова знаходилися газова плитка та мініатюрне рукомийник із запасом води. А праворуч по борту розмістився вузький і глибокий ящик для необхідних у дорозі речей.

Зовнішня обшивка кузова була виготовлена з алюмінієвих листів, а внутрішня – з фанерних. А між ними був шар пінопласту – для теплоізоляції. Що ж до механічної частини машини, то вона була «жигулівська».

Сенсацію на виставці зробив двомісний автомобіль міського типу – «Мото-50», мабуть, найменший із відомих в Україні саморобних машин закритого типу. Червона крихітка з двигуном 50 см куб. жваво колесила площею перед стадіоном, демонструючи непогану динаміку і дивовижну верткість.

Ще один цікавий міський автомобіль, під назвою «Пінгвін», представив киянин В. Міхаровський. Завдяки щільному компонуванню невелика машина вміщала чотирьох. Зменшенню довжини сприяв і встановлений ззаду плоский двоциліндровий двигун. Це був човновий мотор «Вихор-25», призначений для охолодження забортною водою. Тож у цьому випадку довелося поряд з ним встановити невеликий саморобний радіатор.

Серед “міських” машин на виставці фігурував і електромобіль. Щоправда, це був серійна французька модель – марки Tsitadin, випуску 1974 року. Організатори виставки вирішили: нехай познайомляться з ним самодіяльні конструктори та спробують створити щось подібне.

Були представлені на виставці й реплікари, зроблені українськими автолюбителями. Зовні вони були подібні до відомих зарубіжних автомобілів минулих років – англійського спорт-кару Lotus та італійського Amilcar. Перший з них збудував Микола Чернець із Харкова. А другий, що цікаво, виготовили юні учасники виставки: школярі з харківського клубу «Вічний пошук».

Цей клуб продемонстрував також мікроавтомобіль «Бджілка» – триколісну малютку з двигуном від моторолера «Тула», і цікавий трицикл «Поні».

На другий день виставки відбулися змагання з фігурного водіння. А потім усі її учасники вирушили в автопробіг за маршрутом Київ – Черкаси – Кропивницький – Кривий Ріг – Нова Каховка – Сімферополь – Ялта.