Цього дня, 11 грудня 1891 року в шведському містечку Седертельє, що за 40 км на південь від Стокгольма, було зареєстровано невелику фірму – акціонерне товариство Vagnfabriks Aktiebolagen i Sodertelge. З цього і почалася історія компанії Scania – одного з найбільших сьогодні виробників високоякісних вантажівок та автобусів.
Новостворена фірма зайнялася виробництвом залізничних вагонів, як вантажних та пасажирських, і навіть вагонів для конок. Фірма швидко зайняла лідируючу позицію у своєму сегменті на місцевому ринку і зберігала його протягом десяти років – з 1893 до 1903 року.
Проте 1896 року компанія вирішила зайнятися новою, перспективною продукцією – автомобілями. На роботу було запрошено талановитого інженера-конструктора Густава Еріксона. До літа 1897 року він розробив двигун внутрішнього згоряння – V-подібний, 4-циліндровий, потужністю 6 к. с. Його і встановили на машину власної розробки, якій судилося стати першим шведським легковим автомобілем.
Навесні 1898 року машина здійснила пробіг між двома населеними пунктами, туди й назад, подолавши сумарну відстань 20 км. Потім Еріксон продовжував удосконалювати своє дітище. Для цього автомобіля він розробив кілька моторів – і рядний, і V-подібний, і оппозитний.
А в 1902 році він побудував і першу свою вантажівку, розраховану на перевезення півтори тонни. Під сидінням водія було встановлено 2-циліндровий опозитний двигун, який мав робочий об’єм 2,7 л та розвивав 9 к. с. Він забезпечував максимальну швидкість 12 км/год.
Ще одним попередником нинішньої компанії Scania була відкрита у місті Мальме філія англійської фірми Humber, яка випускала велосипеди. У 1901 році він був перетворений на компанію Maskinfabriks Aktiebolagen Scania, скорочено просто Scania.
За рік до цього керівництво компанії вирішило розробити автомобіль, призначений спеціально для непростих кліматичних умов Швеції. І ось у 1901 – 1902 рр. були побудовані три прототипи такої машини. На них стояв 4-тактний двигун фірми French Aster. Він був одноциліндровий і мав водяне охолодження.
Кузов був побудований відомим підприємством G.A. Jonnsson Vagnfabriks AB, яке знаходилося по сусідству – у тому самому місті Мальме. А ось ліхтарі освітлення та оббивку кузова поставила фірма з Копенгагена – Sally Mayier. Незабаром розпочався серійний випуск таких легкових машин, які отримали назву Scania A.
1902 року з’явився і вантажний первісток фірми – Scania AS, розрахований на 1,5 т, який, щоправда, так і залишився в одному екземплярі. Цікаво, що його творці – інженери Антон Свенссон і Рейнгольд Торсім спочатку не могли домовитися про те, де ж повинен знаходитися двигун – спереду машини або позаду. У результаті було досягнуто компромісу – мотор розмістили під сидінням водія. Це був 2-циліндровий агрегат 12 к. с.
Надалі обидва прабатьки нинішньої компанії Scania зосередилися на виробництві вантажівок, але пішли кожен своїм шляхом. Однак у жовтні 1910 року Scania, опинившись у скрутному фінансовому становищі, пішла на переговори зі своїм головним конкурентом – фірмою Vagnfabriks (Vabis). І у березні наступного року вони таки злилися, утворивши нову компанію Scania-Vabis.
А через півстоліття бренд Scania у чистому вигляді з’явився на ринку знову. Приводом стало підписання 19 грудня 1968 угоди про об’єднання компаній Scania-Vabis з солідним земляком – корпорацією SAAB, яка виробляла не тільки автомобілі, а й літаки.