Наприкінці січня 1968 року в США відбувся дебют відомих вантажних автомобілів і тягачів International Fleetstar серії A. Вони зайняли у виробничій програмі фірми проміжне місце між більш легкими моделями сімейства Loadstar і більш важкими, що з’явилися пізніше – Paystar.
Нова серія А охоплювала сім моделей, дво- і тривісних, з різними розмірами колісної бази. Повна маса автомобілів моделі 1910A, 2010А і 2050А становила 10,7 т, а в складі автопоїзда – 24,9 т. Крім стандартних були також важкі версії, які позначалися індексом F. Так у F-1910А повна маса сягала 18,1 т, а у тривісних F-2010A Tandem і F-2050 Tandem – 24,5 т. Три останніх могли працювати у складі автопоїзда до 29,4 т. Окремо потрібно згадати модель F-2070A, призначену для 36-тонних зчіпок.
Найтяжча модель F-2070A
Більшість цих автомобілів оснащувалися рядними бензиновими “шістками” від компанії International Harvester. Робочий об’єм цих агрегатів становив 6,7 або 7,8 л, а потужність відповідно 193 к.с. (420 Нм) або 209 к. с. (434 Нм). Міг встановлюватися і 9-літровий дизель V8, теж власного виробництва. Він розвивав 180 к. с. і максимальний крутильний момент 380 Нм.
Опційно пропонувалися також дизелі V8 від сторонніх фірм – Сummins або Сaterpillar, потужністю по 225 к. с. кожен. Надважка в цьому класі модель F-2070a могла комплектуватися дизельними двигунами Сummіпѕ або Detroit Diesel потужністю до 335 к.с. а деякі вантажівки, наприклад, модель 2110 були пристосовані для роботи і на скрапленому газі.
Щодо трансмісії, то на вантажівках застосовували механічну 5-ступеневу коробку передач, в парі з якою нерідко застосовували і двоступеневий колісний редуктор. Але іноді в ролі опції міг використовуватися і 6-ступеневий автомат. До речі, можлива була і ще одна опція — гідропідсилювач рульового управління інтегрального типу.
Автомобілі International Fleetstar серії А отримали повністю нову кабіну — денну, з панорамним вітровим склом. А капот застосовувався одного з двох видів. Він міг бути традиційним сталевим, типу “крила метелика”, тобто з боковинами, які можна було відкидати вгору. А міг бути і інтегрованим, склопластиковим, який відкидався вперед і вгору разом з крилами, що полегшувало доступ до двигуна та інших вузлів. Характерними рисами дизайну були виконані в єдиному корпоративному стилі квадратна решітка радіатора і розвинені кутасті передні крила, в яких були повністю втоплені фари.
Цікаво, що за стандартами США при визначенні довжини кабіни враховувалася і довжина капота. Іншими словами, це була відстань від переднього бампера до задньої стінки кабіни. У автомобіля Fleetstar серії а вона становила залежно від виконання 90 або 92 дюйма.
Кабіна монтувалася на підрамнику і це захищало сидять від зайвої тряски на нерівностях дороги. Список стандартного обладнання охоплював обігрівач, вентилятор, електричні склоочисники, вольтметр і тахометр. З додаткового обладнання покупець міг вибрати ті чи інші сидіння, кондиціонер, радіо і багато іншого.
Автомобілі International Fleetstar випускалися до 1977 року включно. Їм на зміну прийшли вантажівки нової S-серії.
