Цього року румунському позашляховику ARO 10 виповнилося 45 років. Машину презентували на місцевій виставці EREN 79 як модель 1980 року. Компактний автомобіль (завдовжки 3,77 м, завширшки 1,60 м та заввишки 1,65 м) відрізнявся цікавим дизайном та досить спартанською комплектацією – двері не мали навіть віконних рамок.
Крім рамної конструкції, переднього приводу, що підключається, і роздавальної коробки машина отримала незалежну підвіску всіх коліс. Щоправда, незабаром задній міст зробили нерозрізним, на ресорах – більш підходящим для підвищених навантажень та бездоріжжя.
Під капотом у машини встановили 1,3-літровий бензиновий агрегат Dacia 1300 (ліцензія Renault 12) потужністю 54 к. с. Згодом його замінили на двигун робочим об’ємом 1,4 л і потужністю 62 к. с. – від Dacia 1410. З ним вперше дебютувала й 5-ступенева коробка передач.
Після 1990 року на ARO 10 з’явилися кондиціонер та нова панель приладів. Більше того, машину можна було замовити з 1,9-літровим дизелем Renault – як атмосферним, так і турбованим – потужністю 64 та 92 к. с. відповідно.
Автомобіль пропонувався у двох- та п’ятимісному варіантах – як з тентованим, так і з жорстким дахом. Вироблялися також й двомісні комерційні варіанти – пікап та розвізний фургон.
ARO 10 на вулицях Києва, 2005 р. Фото автора
ARO 10 експортувався не тільки до країн Східної Європи, але також до Італії, Франції, Німеччини та Великої Британії. Цікаво, що на британський ринок модель вийшла під маркою Dacia Duster.
ARO 10 у Брюсселі, 1995 р. Фото Леоніда Гоголєва
Машина продавалася і в Південній Америці – один аргентинський сміливець перетнув на ній весь континент, від Колумбії до Вогняної Землі, подолавши понад 20 тис. км. Автомобіль протримався на конвеєрі до 2006 року.