У цей день, 9 жовтня 1963 року, напередодні Лондонського автосалону громадськості був представлений автомобіль Rover 2000 сімейства P6. Машина виявилася настільки інноваційною, що стала переможцем щойно створеного всеєвропейського конкурсу на звання «Автомобіль року», в даному випадку 1964-го.
Модель завдовжки 4527 мм, завширшки 1676 мм та заввишки 1422 мм, з колісною базою 2616 мм була представником верхнього середнього сегмента, що набував популярності. В основі кузова лежав жорсткий сталевий каркас, на який за допомогою болтів кріпилися зовнішні панелі, включаючи дах. У результаті машина відмінно показала себе у плані активної безпеки, за що була неодноразово відзначена нагородами.
Застосовувалися дискові гальма всіх колесах, що було інноваційним рішенням на той час. Задня підвіска була напівнезалежною, типу Де-Діон – з поперечною балкою, що працює на скручування. Дуже цікаву конструкцію отримала передня незалежна підвіска – з колінчастими важелями та горизонтальними пружинами. Це дозволило максимально збільшити моторний відсік, куди планували встановити газотурбінний (!) двигун. Останній, однак, так і лишився проектом.
А серійні Rover 2000 оснастили 4-циліндровим агрегатом з верхнім розподільчим валом (!), робочим об’ємом 1978 см куб. та потужністю 90 к. с. Коробка передач була 4-ступеневою механічною, або 3-ступеневою автоматичною. Максимальна швидкість становила 163 км/год. Розгін від 0 до 60 миль на годину (96 км/год) займав 15,6 с.
У 1968 році на автомобіль почали пропонувати 3,5-літровий агрегат V8 – ось тут і став у нагоді великий моторний відсік. З цим алюмінієвим двигуном Buick машина стала помітно швидше: 10,5 с від 0 до 96 км/год і “максималка” в 192 км/год. 1973 року з’явився 2,2-літровий двигун потужністю 98 к. с., у тому числі й у версії з подвійним карбюратором TC – 117 к. с.
Rover сімейства P6 випускався до 1977 року. За весь час виготовили 322 302 автомобіля, з яких 81 057 – з двигуном V8. На одному з Rover 2000 на початку 60-х до Києва приїхали туристи. Ця машина показана в авторському фотоальбомі Леоніда Гоголєва «Іномарки 60-х років на вулицях Києва».