Цього дня 69 років тому в Нижній Саксонії, в місті Георгмарієнхютте, було показано журналістам нове купе спортивного стилю – Volkswagen Karmann Ghia Typ 14 на базі масового автомобіля Volkswagen Beetle («Жук»)
На початку 50-х легендарна малолітражка Volkswagen Beetle була надзвичайно популярною. І Вільгельм Карманн, голова невеликої дизайнерської фірми, задумався: а чи не зробити на базі цієї машини ефектний автомобіль спортивного стилю?
Він чудово розумів, що для успіху машина повинна мати першокласний дизайн. І тому 1953 року домовився з Луїджі Сегре – головою авторитетного італійського ательє Carrosseria Ghia у Турині. Цікаво, що робота над машиною проходила в глибокій таємниці: ні замовнику, ні виконавцю передчасна реклама була ні до чого. І коли настав час подивитись готовий автомобіль, то Сегре запросив Вільгельма на оглядини подалі і від Італії, і від Німеччини – до Парижа.
Але ось що цікаво: Карман прибув до французької столиці не один. З ним був ніхто інший як сам керуючий директор компанії Volkswagen – Генріх Нордхоф. І тут на них чекав сюрприз: замість обіцяного родстера італієць показав закрите купе типу 2+2. Тим не менш, ладна машина сподобалася обом гостям, і було ухвалено рішення її випускати.
Зрозуміло, що фірма Ghia не мала виробничих потужностей для великомасштабного випуску. І його налагодили на підприємстві Karmann у Оснабрюку. У результаті машина отримала потрійне найменування Volkswagen Karmann Ghia.
Офіційний дебют автомобіля відбувся у вересні 1955 на Франкфуртському автосалоні. Модель сподобалася публіці одразу. У перший рік виробництва було продано 10 тис. машин. А 1957 року, коли до купе додався ще й кабріолет, реалізація становила 18 тис. од. Протягом 60-х років. продаж неухильно зростав і досяг піка в 33 тис. автомобілів на рік.
Потрібно сказати, що кузов Karmann Ghia відрізнявся від стандартного “Жука” не лише формою, а й технологією виготовлення. Панелі кузова підганяли вручну і зварювалися встик, а дрібні нерівності згладжувалися наплавленням англійського олова. Такий процес був досить трудомістким і це, зрозуміло, позначалося на ціні машини.
Щодо дизайну кузова, то він у моделі Typ 14 змінювався незначно. У 1961 році передня решітка стала ширшою і ребристішою. Фари перемістилися вище, а задні ліхтарі стали вищими та закругленішими.
У 1970 році в задні світлоблоки були інтегровані ліхтарі заднього ходу та великі «поворотники». У 1972 році машина отримала великі бампери квадратного перерізу замість заокруглених. А замість заднього сидіння з’явилася полиця з килимовим покриттям – машина стала суто двомісною.
Volkswagen Karmann Ghia Typ 14 мав ті ж двигуни, що q стандартний Beetle: опозитні 4-циліндрові «повітряники». Спочатку робочий об’єм двигуна становив 1192 см куб. і він розвивав 30 к. с. Та й максимальна швидкість була та сама, що й у «Жука» – 115 км/год.
В 1957 потужність, як і у стандартного побратима, збільшилася на 4 к. с. Відповідно зросла і «максималка» – до 120 км/год. Надалі з’явилися мотори 1493 см куб. та в 1594 см куб. Останній уже розвивав 61 к. с. та розганяв машину до 140 км/год.
Усього 1955 – 1974 рр. було на заводі в Німеччині було випущено 364 401 купе та 80 837 кабріолетів Typ 14. Плюс до цього автомобілі з 1962 по 1975 рік вироблялися ще й у Бразилії – всього тут виготовили 41 689 од.
