Цього року зарядженим автомобілям італійської марки Abarth, створеним на базі машин Fiat, що носять емблему із зображенням скорпіона, виповнилося 75 років. З цього приводу в одному з найбільших автомобільних музеїв Європи – Autoworld у Брюсселі з 4 липня по 1 вересня проходить спеціальна виставка, де можна побачити низку раритетних машин від Abarth. Фото Denis Vanvooren
Fiat Abarth ОТ 1300 був створений на базі Fiat 850, моделі, яка у 70-ті роки принесла компанії успіх у виготовленні гоночних автомобілів. На спортивній арені воістину знаковим для Abarth став 1966 рік, коли машини цієї марки здобули понад 900 перемог. І не випадково, що саме цього року на базі моделі OT 1300 під керівництвом технічного директора компанії Маріо Колуччі було збудовано елегантне купе ОТ 2000 “periscopio”. На машині встановили двигун більшого робочого об’єму – 1946 см куб., що розвивав 215 к. с. і розганяв машину масою 605 кг до 165 км/год. Усього було виготовлено три такі автомобілі. В експозиції представлено репліку від фірми GMR. Що ж до позначення «ОТ» в назві, то воно розшифровується як Omologato Tourismo, тобто той, щой пройшов омологацію в класі «туризмо».
Після появи Fiat Abarth 750 Сoupe Zagato (відомого як double bubble), компанія Abarth разом з кузовним ательє Zagato в 1959 році побудували 25 автомобілів з приставкою Sestriere в позначенні моделі. Виявляється, так називалося ралі на однойменному гірськолижному курорті, де машини 750 Zagato здобули перемогу у 1958 – 1959 роках. Версія Fiat Abarth 750/850 Sestriebe Zagato відрізнялася плоским дахом та двома великими повітрозабірниками на кормі. В експозиції демонструється рідкісна версія – з двигуном 850 ТС. Крім того, це один із небагатьох Abarth з правим розташуванням керма. Двигун на 800 “кубиків”, потужністю 58 к. с., у парі з 4-ступеневою КП розганяв автомобіль масою 565 кг до 153 км/год.
Дизайнер Джузеппе Рінальді з кузовного ательє Francis Lombardi розробив в 1970 році купе Abarth ОТ 1300 Scorpione SS. Зовні машина нагадувала відому Lamborghini Miura, але у зменшеному вигляді, за що її прозвали Mini-Miura. У кормі встановили двигун робочим об’ємом 1280 см куб. потужністю 100 к. с., що працював у парі з 5-ступеневою КП. Автомобіль масою 670 кг розганявся до 193 км/год. Версія SS, що показана в музеї, відрізняється допрацьованим шасі – з дисковими гальмами на всіх колесах. Це один із останніх автомобілів, побудованих під керівництвом Карлом Абартом. Машина продавалася за ціною трьох стандартних Fiat 850 та була виготовлена в обмеженій кількості.
Показане купе Record Monza з кузовом Zagato, побудоване в 1958 році, відрізнялося від моделі Abarth 750 Zagato заниженим дахом та відсутністю подвійного повітрозабірника “double bubble” на кормі. Це був найуспішніший гоночний Abarth у США. Команда Roosevelt Racing Team (сина однойменного президента) на машинах Abarth здобула понад 700 перемог по всьому світу. Представлена в музеї Autoworld машина брала участь у перегонах Sebring 4-Hours 1958 року і була продана бельгійському та європейському чемпіону Жану-Маріо Колсу, відомому на прізвисько Didi. Машина продовжує активно використовуватись, хоча двигун на ній уже не рідний. Оригінальний ж мав робочим об’ємом 985 см куб., розвивав 90 к. с. та через 4-ступеневу КП розганяв 570-кілограмовий автомобіль до 160 км/год.
1964 року з’явився Fiat Abarth 595 SS. Машина була доступна з численними опціями для різних версій: легкосплавними колісними дисками, щитком приладів із чотирма циферблатами, а також оббитим шкірою алюмінієвим рульовим колесом Abarth. З 1968 року машина була доступна у версії Assetto Corsa, підготовленої для змагань – з такою ж самою потужністю, але з ширшими крилами, під якими ховалися широкі легкосплавні диски Abarth. В 1970 з’явилося виконання 595 SS Assetto Corsa з більш привабливим декоративним оформленням. Двоциліндровий двигун 594 см куб., потужністю 32 к. с., у парі з 4-ступеневою КП розганяв автомобіль масою 501 кг до 130 км/год.
В даному випадку показана точна копія машини, що знаходиться в кузові фірмового автовоза – на базі вантажівки Fiat 238, випущеної в 1973 році. Це наступник комерційної моделі Fiat 1100T. Передньопривідний автомобіль, побудований на шасі Autobianchi Primula, пропонувався в численних кузовних версіях (пасажирських та вантажних), а також як автомобіль швидкої медичної допомоги. В даному випадку на машині встановлено спеціальну бортову платформу від фірми Franchin. Модель Fiat 238 випускалася з 1967 по 1983 рік та оснащувалась 1,3-літровим двигуном у 46 к. с. та 4-ступеневою КП. Автомобіль масою 975 кг розганявся до 109 км/год.
Ательє Сarrozzeria Allemano побудувало для Abarth багато різних кузовів – і тому приклад цей Spider c дизайном від Джованні Мікелотті. Автомобіль створили на базі моделі 750, в основі якої лежала модель 600, та оснастили двигуном, доробленим Abarth. Представлений спайдер з алюмінієвим кузовом був проданий новим до США, де брав участь у різних змаганнях як на треку, так і підйомі на пагорб. Двигун об’ємом 750 см куб. потужністю 58 к. с. у парі з 4-ступеневою КП розганяв автомобіль масою 550 кг до 150 км/год.
Цей Abarth Spider отримав 1972 року омологацію в «Групі 4». Машина відрізнялася від стандартного Spider потужнішим двигуном, алюмінієвими дверима та 5-ступеневою коробкою передач. 1973 року Fiat дебютував у WRC, причому з чудовим підсумковим результатом – другим місцем у кубку конструкторів. У 1974 і 1975 роках він знову досяг успіху. У цьому велика заслуга нового двигуна з чотирма клапанами на циліндр, потужністю 210 к. с., і, звичайно ж, пілотів – Маркка Алена, Джорджіо П’янта та Жана Тодта. Представлений в експозиції автомобіль Fiat Abarth 124 Group 4 (1973) виступав на ралі Boucles de Spa в 2010 році під керуванням екс-чемпіона Бельгії Франсуа Дюваля.
Autobianchi A112 Abarth є першою моделлю компанії після придбання її Fiat. Ця машина мала скласти конкуренцію Mini Cooper. Робочий об’єм двигуна збільшили з 903 до 982 см куб., що дало приріст 11 к. с. Спортивним став й інтер’єр – з покращеними сидіннями, шкіряним кермом та відмінним годинником. Двигун потужністю 58 к. с. у парі з 5-ступеневою КП забезпечував 939-кілограмовому автомобілю максимальну швидкість 160 км/год. У 1975 році з’явився новий мотор потужністю 70 к. с. До 1985 року було виготовлено понад 121 тис. машин Autobianchi A112 Abarth усіх версій. На виставці показано точну копію першого прототипу.
Fiat 131 Mirafiori назвали на честь заводу, де з 1974 року було налагоджено виробництво даної машини. Цей класичний середньорозмірний седан Fiat, що оснащувався двигунами в 1,3 і 1,6 л, прийшов на зміну моделі 124. У свою чергу 131 Abarth та його спортивна версія замінили заряджену модель 124 Abarth Rally. Для амологації було виготовлено 400 нових автомобілів. У «Групі 4» ця машина тричі завойовувала кубок конструкторів (1977, 1978 і 1980-му). У 1978 році автомобіль допоміг пілоту Маркку Алену отримати чемпіонський титул FIA, а в 1980-му – Вальтеру Рерлю стати кращим на World Rally Championship. Показаний у музеї екземпляр датований 1981 роком. Дволітровий двигун у 140 к. с. розганяв автомобіль масою 980 км до 190 км/год. Машина продукувався з 1976 до 1978 року.
Cтилістично сформований Fiat Ritmo з’явився в 1978 році. А до кінця 1982 року було виготовлено вже понад 1,3 млн. автомобілів, з яких 200 тис. з дизельним двигуном. Перша спортивна версія – Abarth 105ТС вийшла в 1981 році, в назві якої “ТС” розшифровувалося як Twin Cam (два розподільні вали). Наступного року з’явилася модель 130ТС. Вона стала потужнішою, легшою й набула кузовних варіантів. Машина відрізнялася решіткою радіатора з похилими стрічками фірмової емблеми, наявністю чотирьох фар, а також іншими за дизайном задніми ліхтарями та бамперами. На моделі стояв двигун робочим об’ємом 1995 см куб., що видавав 130 к. с. Він розганяв автомобіль масою 950 кг до 190 км/год. Такі заряджені машини виготовлялися з 1983 по 1986 рік.
У 1956 році починається виробництво моделі Abarth 750 GT, створеної на базі Fiat 600. Машина набула широкої популярності завдяки кузову «double bubble» від Zagato. Однак у перші роки автомобіль оснащувався й кузовами від інших ательє, як ось цей, представлений у музеї хардтоп роботи фірми Viotti. Машина, що дуже важливо, зберегла своє рідне забарвлення. Двигун на 747 “кубиків” видавав 44 к. с. та, працюючи в парі з 4-ступеневою КП, розганяв 535-кілограмовий автомобіль до 150 км/год.
У ювілейній експозиції можна побачити і перший Fiat 500, який було доопрацьовано за допомогою кіт-набору від Abarth. Машина з’явилася у листопаді 1957 року – під назвою Fiat 595 Abath. Такий процес модернізації тривав до 1963 року, коли Fiat 595 Abath не став сomplete car. Робочий об’єм двигуна підвищили до 594 см куб., що було відображено в цифровому індексі – Abarth 595. Протягом усього виробництва Fiat 500 компанія Abarth продавала кит-комплекти в дерев’яних ящиках. Представлена в експозиції рідкісна версія Competizione вирізнялася розширеними надкрилками чорного кольору. Це один з 22 автомобілів з найбільш потужним двигуном Abarth радіального типу. Мотор 594 з м куб. розвивав 56 к. с. та в парі з 4-ступеневою КП розганяв машину масою 501 кг до 140 км/год.
На Туринському автосалоні 1960 був представлений прототип Sport Coupe на шасі Fiat 2100 з кузовом від ательє Ghia. Восени цього року машина поповнила виробничу лінійку Fiat. Базова версія оснащувалась стандартним двигуном 2,3 л і розвивала максимальну швидкість 175 км/год. Були й інші версії, 2300 S, із доопрацьованим двигуном від Abarth, який отримав додаткові 21 к. с. Стандартна модель залишалася на виробництві до 1964 року. З травня 1965 року заряджена модифікація 2300 S отримала зовнішні та внутрішні зміни. Рядний 6-циліндровий двигун робочим об’ємом 2297 см куб. розвивав 136 к. с. і в парі з 4-ступеневою коробкою розганяв машину масою 1310 кг до 190 км/год. Модель випускалася з 1961 по 1968 рік.