Найменший у світі масовий автомобіль презентували 88 років тому

Цього дня, 15 червня 1936 року відбулася презентація знаменитої мікролітражки Fiat 500. Цей автомобіль став першим успіхом молодого талановитого інженера Данте Джакозі, згодом прославленого конструктора.

Щоб не злякати покупців від новинки Джакозі вирішив, що ця машина, нехай і маленька, повинна мати дизайн у звичному для публіки стилі автомобілів вищого класу тих років. Було обрано і відповідне компонування – класичне, з мотором спереду та приводом на задні колеса. За такого підходу досягти мінімальних розмірів автомобіля було непросто.

Так, одним із завдань було зменшити довжину моторного відсіку, а отже й двигуна. Але конструктор був категорично проти застосування двоциліндрового агрегату-«повітряника», настільки популярного на інших автомобілях-малютках того часу. Адже той був хоч і компактний, але галасливий та недостатньо врівноважений у роботі.

Данте вирішив поставити інший мотор – 4-циліндровий, рідинного охолодження, але при цьому мініатюрний. Довжина його становила всього 38 см. А радіатор конструктор прилаштував не попереду, а за двигуном, прямо над зчепленням і коробкою передач. Більше того, цей двигун був винесений далеко за передню вісь, що дозволило скоротити колісну базу до двох метрів.

Пасажирський салон також був коротким. Сидінь у ньому всього було два. Причому ноги пасажирів упиралися у перегородку біля радіатора, а над їхніми колінами нависав бензобак. Щоправда, позаду сидінь був мініатюрний багажник, у якому можна було обладнати одне, а то й два дитячі місця. У результаті загальна довжина машини становила лише 3215 мм.

Невеликою була й ширина автомобіля – 1275 мм. Так що пасажири на тісних сидіннях упиралися плечима один в одного. При цьому двері були дуже тонкі, з плоских металевих панелей. І зсередини їх не стирчало жодних ручок склопідйомників, які б давили людям у боки. Натомість бічні вікна просто зробили розсувними.

Автомобіль, який приваблював економічністю (6,0 л на 100 км) і переважно невисокою ціною, швидко завоював популярність. Моторчик робочим об’ємом 569 см куб. розвивав лише 13 к. с., але при цьому дозволяв досягати швидкості 85 км/год.

Ця юрка симпатична на вигляд машина отримала прізвисько Topolino (італ. «мишеня»), яка пізніше стала частиною офіційної назви моделі. У 1937 році з’явився вдосконалена модель Fiat 500A. Вона мала двигун уже 14 к. с. і головне – нову раму та ліве кермо замість правого. Крім того, автомобіль отримав бампер, який раніше вважали надмірністю. Усього до 1947 року в Італії було випущено 122 тис. машин сімейства Fiat 500. Деякі з них – від дизайнерського ательє Garavini – отримали модні, загострену радіаторну решітку А ще 15 тис. автомобілів виготовили на підприємствах у Франції та Німеччині.