Японский автопром – это смесь неповторимого стиля, смелости, технологической выдумки и определенной экзотичности. Mazda знает об этом все
Японці точно знаються на компактних автомобілях. Висока щільність населення в мегаполісах і суворе податкове законодавство призвели до утворення окремого сегмента – кей-карів – особливо компактних автомобілів. Але Mazda в гонитві за найменшою машиною перевершила всіх.
Фактично, в 90-х роках минулого століття в компанії створили трицикл, але кількість коліс (яких, відповідно, було три) – не головне в цьому експериментальному транспортному засобі. Метою розробників були розміри. Конкретна Mazda не тільки помішалася у валізу, а й буквально в неї трансформувалася.
Трицикл складався в кофр, довжина і ширина якого в закритому стані становили 75 і 57 см відповідно. Із різних сторін на валізі були влаштовані зручні ручки для транспортування. Але мобільність все ж обмежував певний недолік: вага транспортного засобу становила 32 кг. Це дуже мало для “автомобіля”, але багато для багажу. Передбачалося, що цю Мазду можна взяти з собою в подорож.
Як видно, задньопривідний транспортний засіб складався навпіл: переднє колесо і кермо можна було опустити в раму за допомогою шарніра, а задні колеса знімалися і розміщувалися всередині валізи. Було також передбачено невелике сидіння. Трансформувати поклажу в трицикл можна було за пару хвилин.
За рух відповідав двотактний 34-кубовий двигун потужністю менше 2 к.с., який давав змогу розганятися до 30 км/год на валізі – без ременя безпеки і програмованих зон деформації кузова. Зрозуміло, такий транспорт навіть 30 років тому не передбачався для використання на дорогах загального користування, але повною мірою демонстрував сміливість, креатив і технічний потенціал Mazda. Загалом побудували кілька прототипів такого валізомобіля.