Історія японського автомобілебудування розпочалася ще 7 травня 1904 року, коли відбувся публічний показ першого самохідного екіпажу, створеного в країні. Сталося це у містечку Окаяма, на острові Хонсю. Перед багатотисячним натовпом цікавих з’явилася незвична для них машина.
У передній її частині був встановлений паровий двигун з двома вертикальними циліндрами, який розвивав 25 к. с. Позаду нього знаходилася широка лава для водія, який керував машиною за допомогою примітивного важеля. А під сидінням розмістили газові балони – адже традиційної для паромобілів топки, що працює на вугіллі, тут не було.
Далі за високою перегородкою розміщувалася платформа з бортами, призначена для пасажирів. Цікаво, що місць для сидіння там не було, доводилось стояти. Але там вміщувалося до 10 людей, через що машину можна вважати і першим японським автобусом.
Машина завдовжки 4572 та завширшки 1371 мм мала оригінальну раму із двома потужними, вигнутими спереду лонжеронами. Та лежала на спицьованих колесах, з пневматичними шинами. Нерозрізні осі мали підвіску на листових ресорах та гвинтових пружинах.
Цей автомобіль створив місцевий умілець Торао Ямаха, небайдужий до техніки. Він мав свою майстерню з ремонту різних побутових приладів, і він жваво цікавився автомобілями, які на той час все частіше з’являлися в Японії.
Ямаха створив цю машину для перевезення своєї чисельної родини. Але поїздити йому довго не довелося. Місцева поліція вважала цей автомобіль небезпечним для оточуючих. А самого винахідника дошкуляли проблеми з пневматичними шинами. Закінчилося тим, що він закрив її в сарай, а двигун зняв і поставив на рибальське судно, де той прослужив понад 20 років. Але як би там не було, його автомобіль став японським первістком. А сам Ямаха надалі зміг побачити плоди свого починання, бо дожив до глибокої старості та помер у 50-ті роки.
Перший бензиновий автомобіль японського виробництва, що отримав назву Takuri, з’явився в 1907 році. Його творцями були Сінтаро Ясіда – керівник компанії Automobile Shokai та його партнер – інженер Команосуке Утіяма. Нижньоклапанний двоциліндровий мотор робочим об’ємом 1837 см куб. розвивав 8/12 к. с. при 400 об/хв. КП мала дві передачі переднього ходу та одну заднього. Машина важила близько 800 кг. З 1907 до 1910 року було виготовлено близько десятка таких автомобілів.