6 апреля 1912 года появился первый в мире автомобиль, оснащенный электрическим стартером - Сadillac Model 30
На автомобілях початку XX століття єдиним засобом завести двигун був «кривий стартер» – рукоятка, що знімається, особливої форми. Процедура запуску була не приємною. Обертання рукоятки вимагало зусиль, адже доводилося стискати горючу суміш у циліндрах. Мало того, при перших спалахах у камері згоряння можливі зворотні удари рукоятки, що часто призводили до травм рук.
Зрозуміло, були умільці, які намагалися полегшити життя водію. Вони влаштовували хитромудрі пристрої: наприклад, такі як трос, що веде від заводної ручки до кабіни водія, або пружина, прибудована до колінвалу, або навіть наповнення циліндра стисненим повітрям. Але всі ці пристрої були, на жаль, неефективні.
Вирішити цю проблему вдалося талановитому американському винахіднику та підприємцю Чарльзу Кеттеррінгу. Ще в 1910 році він впровадив систему запалення від генератора і від акумулятора, яка в принципі повністю відповідає прийнятій потім багато десятиліть. А через два роки він створив електричний стартер, який був встановлений на автомобілі Сadillac Model 30 – найпотужнішим у лінійці марки.
На загальну думку, це було одним із вагомих вкладів фірми у розвиток автомобільної техніки. Крім того, на машині було застосовано електричне освітлення та електричний звуковий сигнал, розроблений Кеттеррінгом.
Сadillac Model 30 оснащувався 4-циліндровим 3,5-літровим двигуном потужністю 30 к. с. Він забезпечував максимальну швидкість 40-45 миль на годину (64-72 км/год). Автомобіль продавався за чималі на той час гроші – 1890 доларів.