Mercedes-Benz Gelandewagen – цікаві варіанти за 45 років

Цього дня, 10 лютого, 45 років тому відбувся дебют легкого повноприводного автомобіля Mercedes-Benz G. Його історія почалася з того, що в Австрії, в конструкторському бюро, заснованому знаменитим Фердинандом Порше, велися з середини 70-х рр. роботи над такою машиною. У 1977 році вже випробували прототипи, а потім за серійний випуск взявся земляк — фірма Steyr-Daimler-Puch.

Із лютого 1979 року вона почала виробляти на своєму заводі в Граці машини серії G. Це було скорочення слова Gelandewagen, тобто автомобіль підвищеної прохідності. Цікаво, що ця модель для Австрії, Швейцарії та деяких держав Центральної Європи випускалася під маркою Puch G, а для всіх інших країн — як Mercedes-Benz G.

Первістком серійного виробництва стала версія 230G з бензиновим двигуном (2,3 л; 90 к.с.), потім – багатоцільова 300GD, що отримала дизельну “шістку” (3,0 л; 113 к.с.). І ось таке поєднання бензинових і дизельних моделей стало відтоді традиційним для автомобілів серії G.

Автомобілі Gelandewagen мали 5-ступеневу механічну коробку передач, а пізніше на деяких модифікаціях — і автоматичну. У трансмісії застосовувалося блокування міжколісних диференціалів. Привод на передній міст був на відключенні. А підвіска всіх коліс була залежна, але не на традиційних листових ресорах, а пружинна.

Розмірів колісної бази було три. На найкоротшій — 2400 мм встановлювали дводверні кузови на п’ять місць із м’яким дахом і тридверні універсали. Збільшену на 450 мм базу мали 5-дверні універсали. А ще довша — 3120 мм була основою для містких, неінтегрованих фургонів і санітарних машин.

У 1989 році у автомобілів серії G змінили кузов. Дещо іншими стали решітка радіатора і рамки фар, бампер зробили більш вузьким. Примітно, що в цьому ж році з’явилася і особливо потужна версія – 300GE, з трилітровою бензиновою “шісткою” в 170 к.с. А в подальшому випускалися і ще більш заряджені машини з двигуном у 215 к.с.

Хоч як дивно на перший погляд, але в Бундесвер “геландевагени” не надходили дуже довго. Річ у тім, що там з листопада 1978 року перебували на озброєнні у великих кількостях дешевші і економічні автомобілі Volkswagen 183 під назвою Iltis, тобто “Тхір”. До 1987 року було виготовлено близько 10 тис. таких машин.

І тільки наприкінці листопада 1989 року Бундесвер почав випробування дизельного варіанту Mercedes-Benz 250GD, що отримав там кодову назвою Wolf – “Вовк”. А масові поставки розгорнулися лише в 1994 році, коли з’явилася модернізована серія 290GD (2,9 л; 95 к.с.). У наступні роки вона стала єдиним основним джипом Збройних сил Німеччини: “Вовк” таки переміг “Тхора”.