Цього дня, 27 травня 1923 року, вперше фінішувала одна з найвідоміших щорічних автомобільних перегонів – «24 h Le Mans». Назву цю вони отримали, бо завжди тривають 24 години і проводяться у районі французького міста Ле-Ман.
Автомобілі учасників цих змагань тоді ще не ділили на класи, і в 1923 році на старт вийшли машини з двигунами від 1,5 до 8 л, всього 37 од. Згідно з правилами гонки, водіїв, які змінюють один одного, дозволялося мати не більше двох, а пасажирських місць – не менше трьох. Цікаво, що на цих місцях належало розмістити не людей, а баласт – свинцеві болванки по 60 кг кожна.
Перегони стартували 26 травня о 16-00. З погодою учасникам не пощастило: перед початком випав град, а в дорогу машини вирушили під сильним дощем. Той тривав усю ніч із перервами, і вода заливала фари, і деяким довелося їхати у темряві. Не тішили й дороги: часто вузькі, з глибокими коліями, повними води. Більшість машин завершили гонку у другій половині 27 травня.
Першими на фініші були французи Андре Лагаш та Рене Леонар. Вони показали на трасі середню швидкість 92,06 км/год. Гонщики виступали на автомобілі Chenard Wakler (Шенар Валькер), Typ U3 15CV Sport, під номером “9”. Трилітровий його двигун розвивав 90 к. с. А кузов був виготовлений фірмою FAR, яка тісно співпрацювала із Chenard Wakler. Цікаво, що керували нею Раймонд Глассманн і… один із уже згаданих переможців перегонів – Андре Лагаш.
Неймовірно, але факт: другим на фініші став такий самий автомобіль – фірми Chenard Wakler, під номером “10”. І керували ним гонщики тієї ж команди: Крістіан Довернь та Пауль Бахманн. А третє місце посів автомобіль іншої марки – дволітровий Bignan («Бін’ян»), 11CV Desmo Sport.
Насамкінець зазначимо, що незважаючи на важкі умови гонки автомобілі-учасники продемонстрували високу надійність. З дистанції зійшли лише три з них. Цікаво, що такий показник тих, хто вибув з ладу (тобто 10%), надалі був рекордним для гонок «24 години Ле-Ман». Він тримався аж сім десятиліть – до 1993 року.
