Компанія General Motors 21 січня 1954 року представила на своїй “персональній” виставці Motorama перший в історії автомобіль з газотурбінним двигуном – XP-21. Незабаром він отримав ефектне ім’я Firebird (“Жар-птиця”).
Можливість використання такої силової установки на сухопутному транспортному засобі фірма почала вивчати ще в 40-ті рр., а на початку 50-х під керівництвом Еммета Конкліна був виготовлений працездатний екземпляр.
У 1953 році група дизайнерів на чолі з Гарлі Ерлом побудувала реактивний автомобіль. Машина зовні нагадувала літак-винищувач тих часів. У неї був кулеподібний фюзеляж, короткі крила і вертикальне хвостове оперення. А водій перебував під скляним ковпаком, що відкидається в бік. Цікаво, що корпус машини виготовили зі скловолокна. У ньому було встановлено газотурбінний двигун Whirlfire Turbo Power, який розвивав 370 к.с.
Під час пробного заїзду Конклін спочатку розігнав машину до 160 км/год. Однак під час переходу на інший, більш швидкісний режим двигуна автомобіль почав втрачати зчеплення з дорогою, і їхати швидше водій не ризикнув. Утім, Firebird створювали не для рекордних заїздів, а просто з метою вивчити можливості реактивного двигуна на автомобілі.
Примітно, що в Італії в квітні того ж року публіці був представлений автомобіль Fiat із невигадливою назвою Turbina. На відміну від Firebird він був зроблений у вигляді звичайного двомісного спорт-купе. Під час тесту на аеродромі Gаzelle в Турині він розвинув швидкість 250 км/год. На цьому італійці і заспокоїлися.
А щодо американців, то вони в 1956 році спроєктували автомобіль Firebird II. Його було зроблено у вигляді 4-місної сімейної машини, але турбореактивний двигун розвивав 200 к.с. Примітно, що цього разу кузов машини був виготовлений з титану. Крім того, вперше в практиці GM на всіх чотирьох колесах були, по-перше, дискові гальма, а по-друге, незалежна підвіска.
Наступний прототип із турбореактивним двигуном – Firebird III показали на виставці Motorama в 1959 році. Цього разу це був автомобіль із двомісним кузовом зі скловолокна, з короткими крилами і двома хвостовими крилами. Крім газотурбінного двигуна Whirlfire GT305 в 225 к.с. Він мав допоміжний двоциліндровий моторчик на 10 к.с. для приводу різних допоміжних систем.
А на Всесвітній виставці в Нью-Йорку в 1964 році на стенді GM демонструвався ще один газотурбінний автомобіль – Firebird IV. Він був представлений як автомобіль майбутнього, який управляється автоматикою за допомогою запрограмованої системи наведення. Утім, в дії його так і не показали. Пізніше, в 1969 році він був перейменований в Buick Century Cruiser, а в 1980-ті машину розібрали. На цьому історія турбореактивних “Жар-птахів” і завершилася.