У цей день, 6 січня 1953 року інженер-конструктор Ерл Стіл МакФерсон отримав патент США на новий тип підвіски коліс автомобіля, яка згодом стала широкою популярністю і була названа ім’ям свого творця.
Ця підвіска була незалежною, важільно-пружинною. Раніше існуючі конструкції подібного типу мали два поперечні важелі, що коливаються, – верхній і нижній. Але МакФерсон запропонував новаторську ідею: обійтись лише одним, нижнім. А замість другого він вирішив використовувати високо розташований шарнір, пов’язаний із нижнім важелем за допомогою поворотної стійки. Пружним елементом була вертикальна кручена пружина, всередині якої розміщувався гідравлічний амортизатор.
У чому перевага одноважільного підвіски МакФерсона в порівнянні з двоважільною? По-перше, вона дешевша і технологічніша у виробництві. По-друге, має невелику ширину. І по-третє, має меншу масу.
Щоправда, вона значно більшою мірою передає на кузов вібрації та шум. Крім того, створює незручності в обслуговуванні, наприклад, при заміні або ремонті амортизатора. Проте вона набула неабиякого поширення
Ерл розробив свою підвіску ще в другій половині 40-х рр., коли був співробітником General Motors. Він працював там над дешевим автомобілем Cadet, проте ця машина так і не пішла у серію. І тоді амбітний конструктор звільнився і в 1947 пішов служити Форду.
Ford Vedette
Вперше підвіска МакФерсон була застосована на елегантному Vedette 1948 модельного року, який випускався французькою філією компанії Ford. На машині стояли двигуни V8 робочим об’ємом 2,2-3,9 л потужністю 60-100 к. с.
Таку ж підвіску отримали і британські родичі середнього класу – Ford Zephyr моделі 1950 року та Ford Consul 1951 року. Цікаво, що англійці вважають першими великосерійними автомобілями з підвіскою МакФерсон саме ці машини. І пояснюють це так: модель Vedette спочатку випускалася лише в невеликих кількостях через труднощі в освоєнні її виробництва.
Ford Consul
Але як би там не було, кількість моделей з підвіскою МакФерсон, вироблених різними фірмами, зростала з кожним роком. Цікаво, що згодом конструкція зазнавала змін. Нижній важіль став потужнішим, трикутним. На деяких моделях амортизатор ставили не всередині пружин, а окремо. А на автомобілі Porsche 911 як пружний елемент взагалі застосували не пружину, а торсіон, тобто вал, що працює на скручування.
Масове поширення підвіска МакФерсон отримала на Заході в 70-ті роки. А ось радянський автопром відреагував на новинку із великим запізненням. Вперше така конструкція з’явилася лише на машинах ВАЗ-2108 у 1984 році, на “Москвичі-2141” у 1986-му, а двома роками пізніше і на ВАЗ-1111 “Ока”.