Цього дня, 14 червня 1892 року (за старим стилем 1 червня) в Києві почав працювати найперший в країні і другий в Європі електричний трамвай. Його лінія протяжністю 1,5 км проходила по одному з найкрутіших київських спусків – Олександрівському (пізніше Володимирському), а далі по Олександрівській вулиці (нині Сагайдачного). Наступного дня газета “Киевлянинъ” писала: “Вагони переповнені публікою, причому багато хто їздить по кілька разів вгору і вниз, цікавлячись цією важливою для Києва новинкою”.
Ще в липні 1889 року міська влада уклала договір з відомим в країні інженером і підприємцем А.Струве про організацію в Києві залізниці з вагонами на кінній тязі. І два роки по тому, 30 липня 1891 р. в місті почав працювати такий громадський транспорт. А незабаром йому на зміну прийшов паровий трамвай.
Кінний трамвай – т. зв. конка (1891 р.)
Однак ці транспортні засоби показали себе не найкращим чином. На крутих вулицях до двох коней доводилося підпрягати ще чотири “кінських сили”, а слабенькі парові тягачі насилу тягнули два вагони на рівних ділянках і лише один на підйомах. При цьому вони сильно диміли і грюкали, лякаючи коней і візників.
Паровий трамвай (1892 р.)
І тоді А.Струве знайшов вихід: він запропонував замінити парову тягу на електричну. У Коломні були замовлені вагони, а в Брянську – спеціальні, жолобчасті рейки. До весни 1892 року обладнали тимчасову електростанцію. Два газових двигуни, по 60 к.с. кожен приводили в дію генератори постійного струму на 500 вольт. І 8 травня 1892 року електричний вагон успішно пройшов випробування на Олександрівському підйомі.
Перший електричний трамвай на Олександрівському узвозі (1892 р.)
Вже з перших днів експлуатації електричний трамвай показав важливу перевагу. Якщо його попередники були збитковими, то він приносив суттєвий прибуток. Це стимулювало спорудження нових ліній.
Електричний трамвай
У 1894-95 рр. трамваї пішли вулицями Володимирською та Караваєвською (нині Л.Толстого), а також від Лук’янівської площі до Сирця. Два роки по тому вони вже курсували на Жандармській вулиці (нині Саксаганського). А також з’єднували Галицьку площу (пл. Перемоги) з Сінним базаром (сьогодні це Львівська площа) у 1898 році Подільсько-Хрещатинську лінію продовжили до фортечних воріт на Печерську. А в 1899 році був пущений трамвай від Бессарабки до Політехнічного інституту. У підсумку всього цього протяжність електрифікованих шляхів у Києві досягла в 1900 році 50 км.