Этот ЗИЛ-133ГЯ долгие годы был на консервации и вот недавно машину практически без пробега завели и проехались на ней
Вантажівок ЗІЛ сьогодні вже не випускають, що вже говорити про модель ЗІЛ-133ГЯ, яку зняли з виробництва 20 років тому. На дорогах цих машин дедалі менше – найчастіше їх можна зустріти з крановими установками. Однак іноді вдається відшукати машини з консервації. Про такий випадок – одразу шість знайдених вантажівок – ми нещодавно розповідали.
І ось знову приємна новина – в Костромі «сплив» абсолютно новенький «сто тридцять третій», який ніби перенісся до нас за допомогою машини часу.
Про те, що знайдений ЗІЛ-133ГЯ був на консервації, красномовно свідчать намальовані цифри на шинах: «1», «2», «3», «4». Під час довгого зберігання машини, щоб її шини не деформувалися, їх періодично провертають на певну цифру.
Головна відмітна риса моделі – дизельний двигун КАМАЗ-740, для якого, власне, і довелося подовжувати «морду». Ця V-подібна «вісімка» робочим об’ємом 10,85 л видає 210 «коней» при 2600 об/хв. Максимальний крутильний момент – 650 Нм при 1600 – 1800 об/хв. Особливість двигуна в тому, що головка блоку і клапанні кришки на кожному «горщику» свої, тому можна окремо проводити ремонт кожного поршня.
Кабіна – як з конвеєра, навіть оббивка на даху не засмальцьована. А от салонне дзеркало зникло, як і «бібікалка» в ступиці. По салону розкидані різні кріпильні елементи. На передній панелі “вазівські” перемикачі, є блокування диференціала. Видно і пробіг на одометрі – лише 3383 км.
Заставленою територією АТП для кермування машиною потрібна вправність, адже довжина вантажівки 9 метрів. А от під час їзди виручає гідропідсилювач. Важить машина 7,5 т. Якщо спереду стоїть стандартний міст на ресорній підвісці від 130-го, то позаду вже ресорно-балансирна підвіска з шістьома реактивними тягами. Здвоєний міст має різні редуктори: середній – прохідного типу, з блокуванням міжосьового диференціала.
Машина отримала доволі багато нових для свого часу технічних рішень. Наприклад, запобіжник від замерзання повітряної системи гальм – спиртовий. А були й абсурдні рішення – штатний паливний бак на 170 л. Цього було явно недостатньо, адже витрата була 30 на «сотню» і це для початку, тому нерідко на раму вішали додатковий бак.
Карданний вал у папері – ще одне свідчення консервації. Кузов – бортовий класичний, завдовжки під 6 м і з корисною площею 16,5 «квадратів». «ГЯ» може везти 10 т вантажу, а тягнути за собою 11 т.
Радянські водії не любили “крокодила” – так вони прозвали ЗІЛ-133ГЯ – і мріяли скоріше пересісти на КАМАЗ. Ці машини охоче брали в чормет, оскільки важили вони пристойно. Тому і не дивно, що їх на дорогах дедалі менше.