29 апреля 1899 года человеком впервые в истории был преодолен 100-километровый барьер скорости
Цього дня 125 років тому бельгійський гонщик та конструктор, піонер автомобілізму Каміль Женатці на електромобілі встановив світовий рекорд швидкості – 105,876 км/год.
Потрібно сказати, що електромобілі, які сьогодні завойовують все більше визнання, були дуже популярними і на початку минулого століття. Вони приваблювали чистотою, малошумністю і простотою керування. Але вже через кілька років вони були витіснені своїми бензиновими побратимами, які мали значно більшу потужність і запас ходу.
Не дивно, що Каміль Женатці захопився модними в ті роки електромобілями, і навіть сам їх проектував. За вогненно-руді вуса і бороду і при цьому круту вдачу знайомі прозвали його «Рудий диявол».
Перший спортивний успіх прийшов до ентузіаста 7 січня 1899 року. Під час заїзду Женатці на своєму електромобілі розвинув швидкість 66,657 км/год. І це був світовий рекорд! Щоправда, він протримався… всього п’ять днів. Справа в тому, що конструктор Шарль Жанто, також великий любитель електромобілів, показав результат 70,310 км/год. Далі боротьба між ними йшла зі змінними успіхом, і з кожним заїздом заповітний 100-кілометровий рубіж швидкості ставав дедалі ближче.
1 квітня у місті Ашер під Парижем Женатці вивів на старт свій новий електромобіль. Амбітний Каміль дав машині і відповідну назву – La Jamais Contente (фр. «Завжди незадоволена»).
Цей автомобіль виглядав досить незвичайно. Він мав гостроносий, круглий у перерізі сріблястий корпус, схожий на артилерійський снаряд. Причому той виготовлений був із легкого сплаву – алюмінію з вольфрамом, і ретельно відполірований.
Посередині трохи ближче до корми знаходилося відкрите місце водія. А решта об’єму кузова була заповнена акумуляторами фірми Fulmen. 100 елементів по 2V кожен забезпечували робочу напругу 200V. Важили вони чимало і тому порівняно невелика машина (завдовжки 3800 мм) мала вагу 1450 кг. Два тягові електромотори від компанії Postel Vinag, сумарною потужністю 50 кВт, розташовувалися у задніх ведучих коліс, взутих у пухкі пневматики Michelin.
Перша спроба виявилась невдалою. Нетерплячий Каміль рвонув зі старту ще до того, як закінчився промір траси та члени комісії зайняли свої місця. А повторити заїзд вже не було жодної можливості: акумулятори не просто розрядилися, а взагалі вийшли з ладу.
Тож повторний заїзд відбувся лише 29 квітня. На першому кілометрі було досягнута швидкість лише 75,31 км/год. Але на другому вона таки перевалила за сотню. Судді зафіксували новий світовий рекорд – 105,876 км/год.
Женатці спочивав на лаврах недовго. І вже наступного року на своєму новому швидкісному електромобілі з претензійною назвою Bolid встановив ще один рекорд: дистанцію в 100 км він покрив за 1 годину 11 хв. Надалі Каміль втратив інтерес до електромобілів, проте брав участь у низці змагань вже на бензинових машинах. Так, в 1903 він завоював престижний Кубок Гордона Беннета на автомобілі Mercedes.
У 1913 році Женатці загинув від випадкового пострілу під час полювання. Але його ім’я назавжди залишилося в історії автомобілізму. А його машина “Завжди незадоволена” дожила до наших днів і зберігається в автомобільному музеї французького містечка Комп’єн.