Ще в 1931 році на фірмі Mercedes-Benz під керівництвом головного конструктора Ганса Нібеля розпочалися роботи зі створення компактного задньомоторного автомобіля.
Було виготовлено кілька невеликих дослідних машин типу 120 H. Ця цифра округлено позначала робочий об’єм (1200 см куб.), а літера H – заднє розташування двигунів (від слова heck – задня частина). Перші спроби дали загалом позитивні результати. І в 1934 році в серію пішов задньомоторний автомобіль Mercedes-Benz 130.
Один из прототипов модели Mercedes-Benz 130
Компактний автомобіль завдовжки трохи більше чотирьох метрів важив у спорядженому стані 980 кг. Зовні він виглядав незвично, тому що передня частина була округлою і не мала традиційного радіатора. Замість двигуна там було влаштовано багажник. А невеликий 4-циліндровий двигун рідинного охолодження розташовувався в кормі.
Робочий об’єм двигуна становив 1,3 л, потужність – 26 к. с. Коробка передач була 4-ступеневою, причому останню передачу зробили прискорювальною (передавальне число 0,665). Машина була досить економічною та витрачала в середньому 10 л бензину на 100 км пробігу. Швидкість сягала 100 км/год.
Цікаво, що замість традиційної рами автомобіль мав так звану хребтоподібну – тобто центральну трубчасту балку. А підвіска всіх коліс відповідно була незалежною: передня – на поперечній ресорі, а задня – пружинна. Кузов на машину встановлювали чотиримісний, дводверний. Він був або повністю закритий – седан, або зі зсувним брезентовим дахом, але з жорсткими боковинами – за німецькою термінологією Cabrio-Limousine.
Mercedes-Benz 130 Cabrio-Limousine
Mercedes-Benz 130 випускали у 1934 – 1936 роках. Загальний тираж становив 4300 од. Але історія задньомоторних «мерседесів» на цьому не закінчилася. У 1935 році з’явився родстер моделі 150 (1,5 л), а в 1936 – 1939 рр. виготовили близько 6000 автомобілів 170 H (1,7 л; 38 к. с.)
Mercedes-Benz 170 H